Мануальна медицина – це лікування руками в контакті з тілом пацієнта. Узагальнюючий термін, оскільки на сьогодні немає жодного іншого, який би відповідав цьому значенню і охоплював увесь об’єм лікувальної роботи руками. Сюди не належать біоенергетика, екстрасенсорика, філіпінське хілерство.
До мануальної медицини можна віднести такі напрямки:
• мануальна терапія;
• остеопатія;
• краніосакральна терапія;
• прикладна кінезіологія;
• мікрокінезітерапія;
• вертебрологія;
• вісцеральна терапія;
• юмейхотерапія;
• масаж і, зокрема, пластовий масаж;
• акупресура;
• ребалансинг.
На заході мануальною медициною займаються хіропрактики й остеопати.
У структурній корекції організму використовуються техніки й засоби усіх складових мануальної медицини, окрім мікрокінезітерапії та юмейхотерапії.
- гострі інфекційні, хірургічні, терапевтичні та психічні стани;
- онкологія;
- туберкульоз.
- інфекційні та вірусні хвороби;
- системні захворювання – колагенози: поліартрит, червоний вовчак, склеродермія, розсіяний склероз тощо;
- захворювання крові;
- шкірні та венеричні хвороби;
- психічні розлади.