У країні війна. Тисячі поранених. Специфіка бойових травм: поранення, ампутації, контузії голови й тіла, опіки, хронічна жорстка компресія хребта, тазу і суглобів, висока стресованість бійців.
Війна затягується. Кращі, боєздатніші вже давно на фронті. Гостро постає питання поповнення людського ресурсу. Зараз стають воювати маломотивовані, менш придатні до війни люди. Звідси дуже гостра потреба максимально швидкої реабілітації поранених бійців: вони вже мають бойовий досвід і, як не дивно, більш мотивовані воювати, ніж новобранці.
Річний досвід роботи з пораненими показує неспроможність загальноприйнятої реабілітації забезпечити потреби фронту. Хронічні післяконтузійні стани вибивають людей з життєвої колії на місяці. Ліки не дають швидкого результату. В той же час практика показує надзвичайну результативність структурної корекції організму: за 1-3 сеанси суттєво зменшується симптоматика, і бійці можуть повертатися в стрій.
Реабілітація необхідна після всіх операцій – хірургічних, ортопедичних, нейрохірургічних, урологічних, гінекологічних, проктологічних, серцево-судинних, торакальних. Тобто, всіх тих, після яких хворий змушений більше одного дня знаходитись на лікарняному ліжку; йому не можна – чи він не може ходити. Від тривалого лежання (більше 1-3 днів) порушується діяльність всіх систем і органів.
Три місяці тому операція – шунтування судин серця. Скарги на виражену загальну слабкість, болі в грудині.
Післяопераційні інфільтрати – м’які, середні чи жорсткі ущільнення на місці розрізів або травм: у черевній та грудній порожнинах, на кінцівках, на голові та обличчі.