Післяопераційні інфільтрати

Післяопераційні інфільтрати – м’які, середні чи жорсткі ущільнення на місці розрізів або травм: у черевній та грудній порожнинах, на кінцівках, на голові та обличчі.

Кожна травма – удар, поріз чи хірургічна операція супроводжується інфільтратом; це може бути набряк, синець, припухлість. Часто бувають значні й тривалі інфільтрати: після вазектомій, пластичних чи об’ємних операцій. Не варто чекати тижнями чи місяцями, поки він сам “розсмокчеться”. Остеопатія в рази прискорює зменшення й зникнення інфільтратів; одразу на столі суттєво зменшується біль.

Більше про післяопераційний період >>

Травми коліна, стопи, плеча

Спортивні й побутові травми коліна або стопи виникають, як правило, при блоках у поперековому відділі хребта чи в тазі: звідси виходять нерви, які керують рухами коліна й ноги в цілому. Затиснений таким блоком нерв спричинює:

1) неоптимальну траекторію руху ноги;
2) погане управління ногою.

Це, в свою чергу, ослаблює тонус м’язів і зв’язок, або навпаки – викликає їх гіпертонус, а отже створює передумови для підвищеної травматизації ноги. Тому звичайний напружений рух може дати травму ноги – стопи чи коліна.

Лікувальна практика показує: багато людей приходять із травмами коліна – і в кожному випадку були блоки в попереку чи тазу. Знімаю ці блоки – зразу ж суттєво зменшується біль і збільшується об’єм руху в травмованому суглобі. За таких обставин лікувати окремо ногу – марна справа, бо причина не в нозі, а вище. Більше того, якби усунути ці блоки заздалегідь, то травми, найпевніше, не було б зовсім.

Особливість ситуації в тому, що часто самі “кандидати” на травму не відчувають цих блоків у хребті ні до травми, ані після. Вони дивуються, коли під час сеансу відчутно “відпускає” ногу, хоча її ще ніхто не лікував. А якщо зняти такий блок профілактично, ще до травми, то ніби все досі й було гаразд – але після сеансу стає краще: вільніші рухи, легша хода, швидша реакція тощо.

Травма меніска вимагає роботи з хребтом і більш детальної роботи з коліном.

Аналогічна ситуація з плечем – тільки блоки при цьому в верхньогрудному відділі хребта або в шиї.

Спайкова хвороба

Виникає після операцій у черевній чи грудній порожнинах. В основі – патологічна підвищена злипність тканин, що викликає надмірне спайкоутворення. Найчастіше зустрічається в черевній порожнині.

Клініка: дискомфорт у животі, болі, здуття, всі ознаки хронічної кишкової непрохідності, часом доходить до гострої кишкової непрохідності. Словом, досить непросте захворювання. У разі потреби хірурги неохоче вдаються до повторних операцій, бо це веде до нового спайкоутворення.

У мене особисто немає досвіду лікування спайкової хвороби – не зверталися. Але думаю, що остеопатично певною мірою можна допомогти страждальцям.

Більше про післяопераційний період >>
 

Рубці після операцій і травм

Рубець – це ущільнення сполучної тканини, яка присутня у всіх тканинах тіла, крім кісток. Найчастіше рубці виникають після операцій, травм (удари, порізи, розриви, опіки), запальних процесів (виразкова хвороба, плеврит, коліт і т.д.), надмірних навантажень (розриви м’язів, сухожиль, хребцевих дисків). Є рубці, які турбують пацієнта. Прояви залежать від локалізації рубця, його щільності і розмірів.

Лікування. Мазі, як правило, не ефективні. Стійкі склеротичні, грубі рубці лікуються хірургічно. Все, що однозначно не потребує хірургічного втручання, треба лікувати остеопатично.

Чому не ефективні “чудодійні” мазі?

Як правило, рубець зв’язаний з навколишніми структурами. Задіяна не тільки шкіра, а й те, що під нею: підшкірна клітковина, м’язи, судини, м’які тканини, часом рефлекторно хребет. Сюди мазь “не дійде”.

Читати далі »