Хрускіт у тілі. Хрускотіння суглобами й хребтом

Підвищений, нездоровий хрускіт у тілі буває зумовлений кількома факторами:

1)  не в порядку меридіан жовчного міхура;
2)  непропрацьоване тіло, зокрема хребет;
3)  загальна зашлакованість тіла.
 
1.  Негаразди в роботі жовчної системи, які можуть і не відчуватися людиною, часом спричиняють хрускіт у суглобах. Що робити? Привести жовчну систему до порядку засобами гомеопатії, рефлексотерапії, траволікування, остеопатії, гастроентерології.

2.  Жорстке тіло і хребет риплять, як незмащений віз. Що робити? Зайнятись розтягуваннями, напрацьовувати гнучкість тіла, пройти 1-3 сеанси структурної корекції організму. Якщо є негаразди в поперековому відділі хребта, то часто хрупають кульшові суглоби, коліна тощо. Поправити хребет – суглоби будуть у нормі.

3.  Шлаки й токсини – продукти життєдіяльності організму – з віком накопичуються в тілі й осідають у хребті, суглобах, м’яких тканинах. Ці осади також можуть спричиняти нездорове хрускотіння. Що робити? Вживати якісну їжу, не змішувати солодощі з білками, періодично очищувати організм.
 

---

 
Окрема тема щодо хрускоту в тілі – це досить розповсюджені сьогодні некваліфіковані, у т.ч. самостійні маніпуляції з хребтом та суглобами. Через необізнаність людей із суттю явища, ці дії часто стають причиною серйозних негараздів зі здоров’ям.

Звичка “тріщати” суглобами пальців і рук має дві основні причини: защемлення й блоки у хребті або підвищена нервозність. Хрускотінням пальців такі люди зменшують напруження в хребті чи в нервовій системі, але рано чи пізно це призводить до ушкодження хрящів у задіяних суглобах. Фактично відбувається штучне, надмірне механічне зношування суглобів. Що робити натомість – див. вище.

І вже зовсім реальну небезпеку для здоров’я становить поширене сьогодні “вправляння шиї” (див. фото). Часом цю процедуру ще називають “розбивати солі”. “Хрясь” в один бік, тоді “хрясь” у другий – і ніби поліпшилося самопочуття, хоч і ненадовго. Що при цьому відбувається?

Потреба “вправити шию” виникає при блоках у хребті, найчастіше у верхньогрудному відділі, рідше – в шийному. Полегшення при хрускотінні досить умовне – тимчасово знешкоджується десь 20% проблеми, але 80% – залишається. І так щоразу, адже повністю зняти блоки людина сама не може – “вправляння” відбувається в шийному відділі хребта, а головна, базова проблема майже завжди “сидить” у верхньогрудному. Це найжорсткіший відділ хребта, і через маніпуляції шиєю він не розблоковується. Ні самостійні вправляння, ані дії мануального терапевта проблеми не вирішують – стійкий і повний результат дає тільки розблокування верхньогрудного відділу методами СКО.

При частому “хрясь-хрясь” у шиї заблоковані ділянки хребта так і залишаються проблемними, а хрускіт відбувається за рахунок незаблокованих ділянок. З часом збільшується мобільність шийного відділу хребта, а це вже веде до нестабільності, підвивихів у шиї, зміщень, розбалансованості всього тіла… Тому розповсюджена серед мануальних терапевтів практика крутнути шию без розблокування верхньогрудного відділу є небезпечною.

Власне, йдеться про те, що в абсолютній більшості випадків мануальна терапія просто не має засобів для вирішення цієї проблеми. Після таких швидких вправлянь чимало людей з вираженою неврологічною симптоматикою лікується в медичних стаціонарах.