Стрес

Стрес – це норма життя. Стреси трапляються з нами завжди й повсюди. Це життєві пружини, які “включають” фізіологію, прочищають чи затуманюють мізки, паралізують чи стимулюють волю. Стреси – це запорука розвитку або головна причина руйнування тіла: це вже як у кого – і як коли.

Стійкий стрес викликає стійкий спазм судин, звідси – склероз судин, гіпертонія, порушення кровопостачання органів: інфаркт, інсульт, інше… Стійкий стрес змінює показники гормонального дзеркала, змінює характер людини через виснаження нервових та ендокринних структур.

Канадський вчений, патолог і ендокринолог Ганс Сельє, який заформулював концепцію стресу, розрізняє в цьому сенсі два поняття.

1. Власне стрес – з ним людина може впоратися, подолавши його і зміцнівши від цього. Кожен з нас згадує з великим задоволенням напружені епізоди свого життя, в яких він вийшов переможцем, вистояв, зміцнивши свій дух, – навіть якщо при цьому були великі втрати.
2. Дистрес – це такий стрес, з яким людина не може впоратись, який “завалює” її, руйнує здоров’я, породжує невдоволення собою, долею, світом…

Стрес зміцнює нас – навіть рани у переможців гояться швидше; дистрес руйнує нас. Порівняйте емоції чемпіонів – і емоції переможених.

Автор серії книг “Диагностика кармы” Сергій Лазарєв подає власний погляд на те, як слід проходити стреси. Якщо людина в усьому вбачає Божу волю, і земні блага для неї лише засіб для надбання любові до Бога, то втрату цих благ вона переживає гідно. У неї немає “прив’язки” до земного: Бог дав – Бог узяв. Або ще й так: дали тілу – спасибі, Господи; забрали від тіла – спасибі, Господи: дали душі.

Всі наші життєві перипетії мають служити тільки одному – набуванню любові до Бога. Якщо людина має міцний “вертикальний” зв’язок з Вищою силою, то “горизонтальні” зв’язки з різними людьми, речами та обставинами, які часто розриваються, не зруйнують її. Філософія життя, одначе.

Отже, стреси – неодмінний атрибут життя, без них – ніяк. І важливий не сам стрес, а наше ставлення до нього. Якщо сприймаєш його як необхідність розвитку, як вищу волю, і при цьому не озлобляєшся й не нарікаєш на життя й обставини – тоді все гаразд: ти здоровий, ти цей стрес подолаєш, ще й подякуєш за надану можливість самовдосконалення. Недарма кажуть: “Я просив у Бога сили – він дав мені випробування, щоб я зміцнів”.
 

Як не піддаватися дистресам?

• Жити в радості й любові, не злитися й не виявляти невдоволення, пам’ятаючи, що ми самі є авторами всіх своїх життєвих ситуацій, і Простір створює ідеальні умови для відпрацювання наших проблем.
• Періодично, кілька разів на рік або й частіше, відновлювати тіло за допомогою структурної корекції організму, проходити масажі, відвідувати лазню.
• Системно тренуватися – це створює морфіноподібні речовини в тілі, які захищають від стресів. Чим більш треноване тіло, тим менше воно “пробивається” емоційним і життєвим негативом. Зрештою, здоровий організм і сам по собі дає людині багато задоволення.