Краніосакральна терапія

Краніосакральна терапія Краніосакральна терапія (з латинської: cranium – череп, sacrum – крижі) – лікування через дію на черепні кістки, крижі (рос. крестец), спинномозкові оболонки. Є підрозділом остеопатії, хоч може використовуватися й окремо.

Череп і крижі з’єднані між собою твердою мозковою оболонкою, яка вистилає черепну коробку і спинномозковий канал. Ця міцна оболонка малоеластична і тому чітко передає всі тяги між черепом і крижами.

Череп не є монолітним – він складається з багатьох кісток, які з’єднані між собою швами. Череп “дихає” – стискається-розтискається, тим самим забезпечуючи рух спинномозкової рідини (ліквору) по спинному каналу. Крижі також мають свої автономні рухи, які в нормі синхронні з черепом. Цей спільний рух і є так званим краніосакральним ритмом, який, нарівні з серцевим і дихальним, є головним ритмом організму.

Якщо краніосакральний ритм відхиляється від норми – наприклад, зменшується його амплітуда чи частота, то виникає купа проблем – від головного болю до вегетативних, енергетичних, психоемоційних змін. Краніосакральний ритм можуть порушувати травми голови, хребта, тазу, грижі хребта, запалення спинномозкових оболонок, спазми судин шиї й голови, фізичні та психоемоційні перевантаження.

Суть краніосакральної терапії:

  • визначити порушення ритму та його причини;
  • нормалізувати черепне дихання;
  • нормалізувати рухи крижів;
  • усунути тяги твердої мозкової оболонки;
  • відновити краніосакральний ритм.

Краніосакральний ритм визначається і корегується тільки руками – сучасна апаратура тут безсила.