Пласкостопість

Розрізняють вроджену і набуту пласкостопість, а також поздовжню і поперечну. При поздовжній пласкостопості опускається передньо-задня арка (дуга) і збільшується довжина стопи. При поперечній – розпластується передня частина стопи, біля пальців, і збільшується її ширина. Поздовжня й поперечна пласкостопості, як правило, трапляються разом.

Основна причина пласкостопості – тривале носіння високих підборів, що зміщує центр ваги на передній край стопи. Для “форсу” високі підбори можна носити, але бажано не більше 2-3 годин підряд. Особливо просідає і деформується стопа у дівчаток-підлітків, які годинами займаються танцями на підборах. Про балерин і наслідки їхньої професії боляче й згадувати.

Вроджену пласкостопість визначають після трирічного віку дитини. Пласкостопість, набута протягом життя – це деформація, за якої опускається внутрішній край стопи, зменшується висота підйому, стопа розпластується, збільшується її довжина й ширина (плюс 1-2 розміри взуття).

Процес ніби й закономірний, але дуже неприємний. І йдеться не про естетичні недоліки, а про серйозні зміни для тіла в цілому:

• зміщення осей тіла дає підвищену і передчасну зношуваність організму;
• втрата пружності стопи і пружності тіла загалом;
• механічне “зсідання” від постійних надмірних струсів при ході та нервове стискання всього тіла – а це передчасна старість;
• підвищена втомлюваність ніг і болі в ногах – з віком.

Причини виникнення пласкостопості:

• процеси старіння – ослаблення всіх структур тіла: м’язів, сухожиль, зв’язок;
• падіння енергетики, життєвих мотивацій (у дуже гонорових людей зазвичай дуже високий підйом стопи);
• зайва вага;
• фізична і психоемоційна зношеність тіла;
• блоки в попереку й тазі;
• хвороби нирок – слабне опорно-руховий апарат;
• погане, бідне, одноманітне харчування;
• вроджена чи набута слабкість зв’язкового апарату;
• високі підбори.

Що робити?

• вчасно виявляти пласкостопість у дітей;
• обов’язково носити супінатори – максимальне зношування пласких стоп іде під час спорту й важкої фізичної праці; супінатори не лікують, лише пасивно підтримують стопи – не дають їм просідати;
• тільки гімнастика для стоп може стримувати прогрес пласкостопості, і навіть частково її зменшувати;
• слід також робити гімнастику для тазу і хребта;
• не зловживати високими підборами;
• не носити незручного, тісного взуття – це ослаблює кровообіг у стопах і знижує їх функційність;
• вчасно (періодично) робити СКО-корекцію тазу й попереку, звідки йде управління ногами: блоки цих структур знижують функційність стоп.