На питання відповідає О.О.Костоправ
– Отже, грижа диска без хірургічного втручання – як її можна лікувати?
– Міжхребцева грижа – це не вирок до операції. Оперувати її треба лише у крайніх випадках. З моєї практики – структурної корекції організму: зазвичай буває досить, по-перше, зняти гострий період – щоб не було запалення й болю; по-друге, відновити динаміку руху, об’єм руху в хребті, в суглобах, в цілому в тілі; і, по-третє, – дати конкретні вичерпні рекомендації, ЩО робити, ЯК робити і ЧОГО НЕ РОБИТИ по тому, щоб створити запас міцності. Тоді грижа не турбуватиме, і людина буде абсолютно працездатна.
– Як утворюється грижа?
– Іноді трапляється, що ядро міжхребцевого диска виходить із центру диска. Воно знаходиться в міцній капсулі, але якщо цю капсулу перетиснути, вона лусне, і з неї виходить така субстанція, ніби желе. Оце і є сама грижа. Назад її не вправиш, це неможливо – скажімо, якщо з тюбика щось уже вийшло, то назад не запхнеш. А там ще гірша ситуація – бо в центрі диска тиск набагато вищий, ніж за його межами. Тому з місця, де тиск нижчий, туди, де він вищий, та ще й по дуже вузькому каналу заштовхнути назад її ніяк не можна, це однозначно.
Але, якщо розтягувати хребет – дозовано! – то частково ця грижа може – дуже частково! – сама туди увійти, всмоктатися. І потім, якщо ніяк не провокувати ту її частину, яка лишилася за межами диска, то вона поступово з часом всихає, як вишня на дереві: зморщується, зменшується в об’ємі – і перестає тиснути на довколишні тканини. А оскільки можливості адаптації організму досить високі, він звикає до цього утворення і може відновлюватися.
А реабілітація якраз і полягає в тому, щоб дати вичерпні рекомендації, грамотно навчити, що робити й чого не робити, як цим займатися, – і тоді можна повернутися до повноцінного життя.
– Тобто, грижа при цьому просто перестає турбувати?
– Практично так. Більше того, у мене було кілька пацієнтів, які мали досить великі грижі – 10-12 міліметрів – це вже дуже значна проблема! Я пропонував їм іти на операцію: прооперуйся, не муч себе! “Не піду, не хочу, давайте щось робити…” Ну, слава Богу, досі так живуть, тренуються досить активно, і якщо періодично виникають якісь моменти – поправив, знов побіг, знов тренується. Ось так. Тобто, це доказ того, що навіть з такими величезними грижами можна повноцінно жити – і не просто жити й виконувати сидячу роботу, але ще й доволі інтенсивно тренуватися.
Усе наведене вище справедливо також для т.зв. гриж Шморля. Відмінність цієї патології полягає в тому, що прорив відбувається всередину диска, а не назовні. Лікування та профілактика за таких обставин загалом подібні до описаних вище – хоч є й свої нюанси.