Реабілітація післяопераційних хворих

Діагнози та симптоми Реабілітація необхідна після всіх операцій – хірургічних, ортопедичних, нейрохірургічних, урологічних, гінекологічних, проктологічних, серцево-судинних, торакальних. Тобто, всіх тих, після яких хворий змушений більше одного дня знаходитись на лікарняному ліжку; йому не можна – чи він не може ходити. Від тривалого лежання (більше 1-3 днів) порушується діяльність всіх систем і органів.

Реабілітація полягає в тому, щоб не допустити погіршення роботи організму в силу гіподинамії й післяопераційної травми і максимально відновити його функціональність.

Базові речі:


Вертикалізація пацієнта

Необхідно якнайраніше піднімати хворого – узгоджуйте це з лікарем, який його веде. Сідати, вставати на ноги, ходити – це вертикалізація. Як тільки хворий встав на ноги – зразу ж усе включається в роботу: серцево-судинна система, дихальна система, опорно-рухова система, перистальтика, головний і спинний мозок, вся вегетативна нервова система. Словом, тільки хворий зробив два-три кроки по палаті – це вже інший чоловік, і це серйозна заявка на успіх. Навіть просте сідання-лягання в мінімальному повторі значно покращує стан хворого.


Вентиляція легень

Від тривалого лежання – 2-3 і більше днів – з’являється застій в легенях, що може швидко спричинювати їх запалення – пневмонію. особливо швидко це відбувається у літніх і ослаблених хворих. Що робити?

З першого ж дня після операції надувати гумові кульки, гумові надувні іграшки, рукавиці, презервативи тощо. Має значення опір, який чинить кулька легеням при надуванні. Можна надувати й пластикову іграшку – це теж краще, ніж нічого. Але оптимально – гумові вироби: в момент розтягнення гуми йде опір легеням, і саме ця напруга максимально активно включає їх, розтискає спазмовані бронхи, знімає застій і т.д.

Добре впливають також дихальні гімнастики за Бутейком та за Стрельніковою.


Профілактика пролежнів

Якщо хворий у перспективі може лежати більше 2-3 днів, зразу ж треба робити профілактику пролежнів: розминати всю спину і таз, сідниці, лопатки. Найбільш вразливий криж (центр тазу). Знову ж таки, це мають бути об’ємні, відчутні розминаючі рухи. Розминати треба глибинно м’язи, аж до кісток, а не тільки шкіру, зміщувати пластами сідниці… Це можна робити, лежачи на боці; якщо хворий на спині – заводити руку під нього і немов би витягувати м’язи з-під нього назовні. Після такого масажу непогано протерти шкіру камфорним спиртом.

Коли перспектива лежання більше 2-3 тижнів, варто зразу ж класти під таз пласку подушку з просом: воно слизьке і їздить під хворим, суттєво зменшуючи тиск на шкіру. Гарний варіант – протипролежневий надувний матрац.


Включення серцево-судинної системи

Від лежання дуже швидко розвивається детренованість серця і судин, а це основа основ: щоб рана гоїлася, небхідно мати нормальний кровообмін. Тому треба максимально рухатись, хоча б у ліжку: піднімати руки-ноги, таз вгору, перевдягатися, потягуватися, сідати, стискати-розтискати м’язи тулуба і т.д. Якщо післяопераційна рана велика і активно рухатись тимчасово не можна, необхідно робити ізометричні вправи – стискання-розтискання м’язів усього тіла. Приміром, склали зламану кістку – боляче чи ще не можна рухати цю зону. Обтискання напруженими м’язами зламаної кістки (без руху кістки) в рази активізує обмінні процеси і значно прискорює зцілення.

Досліджено, що коли рану трохи турбувати, то вона краще гоїться, ніж коли вона в повному спокої.

Гімнастику слід робити часто, багато разів на день, до легкої втоми. Ось чому спортсмени відновлюються за тижні, а пересічні громадяни не можуть цього зробити й за роки.


Розминання стоп

Розминання стоп теж архіважливе. По-перше, це найдальша периферія, і, якщо там є активні дії, то туди мозок посилає все необхідне, а заодно активізуються й усі шляхи проходження від голови до стоп. Так само як, наприклад, коли ви везете товар в Голандію, то Польща як транзитна країна отримує свій відсоток. По-друге, на стопі потужно представлені всі органи й системи, і розминання стоп активізує їх. Зокрема, однозначно стимулюються м’язи спини.

При тривалому лежанні (більше 3-4 днів) з’являються досить неприємні тягучі болі в гомілках, і розминання стоп значно зменшує ці болі. Саме активне, на межі болю розминання, а не масаж-погладжування, дає результат. Кілька разів на день, щоб стопи “горіли”. Робити розминання стоп руками, немовби “ламаючи шоколадку”, плюс всілякі протискання, викручування, зміщення… Також можна додати роботу з дерев’яними знаряддями – палички, “їжаки”…


Розминання шиї й голови

Це обов’язкова частина роботи. Розминати не шкіру, а через шкіру проминати м’язи шиї, зміщувати їх в різні боки, плавно і масивно, глибинно, до хребта; а на голові зміщуємо скальп щодо черепа, щоб голова аж зігрілася й проясніла. Не забудьте про вушні раковини – розімніть їх так, щоб горіли: буде гарне енергетичне включення.
 

Share Button
8 серпня 2019   (оновлено 12.08.2019)   //   Категорії: Всі публікації, ЯК БУТИ ЗДОРОВИМ: бесіди з лікарем   ·   Теґи: ,    
Є питання? Телефонуйте:  +38 (044) 360-02-12,  +38 (094) 924-72-12