Остеопатія: як це робиться

Остеопатія: як це робиться Остеопатія – це розділ медицини, у якому робота з тілом – діагностика й лікування – провадиться руками.

Це тонке настроювання всього організму, гармонізація всіх структур тіла, а не лікування окремого симптому. Це усунення руками всіх механічних блоків, що призводить до нормалізування більшості функцій організму. При цьому лікується абсолютно все тіло: опорно-рухова система, системи нервова й серцево-судинна, внутрішні органи (вісцеральна терапія), м’які тканини. Сюди входить також корекція хребта, суглобів, краніосакральна терапія і нейровегетологія – лікування вегетативних порушень.

Остеопат не лікує діагнози – він лікує й оздоровлює увесь організм. Під час сеансу йде постійна діагностика – і одночасне лікування. Така цілісна робота дає максимальний результат. На відміну від симптоматичної офіційної медицини, остеопатія є природним лікуванням, бо усуває причини проблем. Яким чином?

Будь-який збій в організмі викликає зміни в тканинах тіла: судинній, кістковій, м’язовій і т.д. Це або спазм, або зміщення тканин. Остеопат руками зчитує цю інформацію на всіх рівнях – ззовні (шкіра, м’язи, кістки) і зсередини (судини, органи, оболонки головного та спинного мозку), і корегує негаразди руками, причому з максимальною точністю і ефективністю – оскільки не привносить нічого свого, а лише допомагає організму позбутися негараздів. Тканина тіла прагне бути здоровою – їй треба просто допомогти в цьому.

Співпраця з тілом полягає в тому, щоб дати поштовх нездоровій тканині в тому напрямку, куди вона сама “хоче”, і довести її до гармонійного стану. Так розв’язуються “вузли”, защемлення, спазми, перекоси в тілі. Чим чутливіші руки остеопата, тим тонше, коректніше й ефективніше він лікує. “Роздільна здатність” такої діагностики і впливу може бути феноменальною.

Остеопатичне лікування настільки незвичне для пацієнта, що він часто не розуміє, що з ним відбувається. Немов би й не прикладено значних зусиль – але “чомусь” стає краще.

Вміння остеопата полягає в тому, щоб знайти нездорові ділянки тіла, м’яко вплинути на них руками і довести до здорової кондиції. Поєднати системи органів, ланки тіла і згармонізувати їх між собою.

Для досвідчених рук хворе місце явно відрізняється від здорового. Це може бути інакша структура – спазм, енергетична наповненість, “провал”, тяга кудись, фрагментарність, неправильний ритм тканини чи органу тощо. Може бути ненормальне положення чи співвідношення з “сусідами”, порушена функціональність… Тіло – відкрита книга, що її легко читати за допомогою пальпаторно-візуальної діагностики. І чим чутливіші пальці, тим тонші й раніші доклінічні негаразди зчитує остеопат з тіла пацієнта. Відчутної симптоматики може й не бути – а тенденція до проблеми вже буде помітна. І, корегуючи відповідним чином такі тенденції, можна позбутися багатьох проблем ще в їхньому зародку.

Оскільки остеопатична діагностика чітко вказує на найменші негаразди в організмі, то й лікування провадиться по максимуму – кожне видиме порушення остеопат “дотискає” до максимально можливої норми. Людина приходить, як правило, з однією-двома проблемами. Але, оскільки робота йде з усіма порушеними структурами тіла, то одночасно лікується й низка інших проблем, про які пацієнт може й не казати, та й сам не знати. Тому після сеансу прислухайтесь до свого організму – можете віднайти приємні несподіванки.
 

Отже, за методикою і результатами, остеопатія – це:

  • структурна гомеопатія тіла – досягнення максимальних результатів без побічних наслідків для організму завдяки щонайтоншим впливам на його структури;
  • вищий пілотаж у медицині;
  • медичне айкідо – застосування енергії й прагнення організму пацієнта при мінімальному прикладанні фізичних зусиль ззовні.
  •  

    Робота остеопата – знайти всі негаразди в організмі ще в зародку (це майбутні можливі проблеми) і знівелювати їх. В результаті якість життя пацієнта помітно підвищується.

    Для організму є “режим Ferrari”, в якому всі механізми ідеально збалансовані – тоді буває відчутним найменший “чмих”. А є “режим КРАЗа”, коли гуркоту багато, а продуктивність низька. Ви в якому режимі живете зараз? А в якому хочете жити?

    Відмінності між остеопатією та структурною корекцією організму:

    1. Остеопатія доводить до максимально можливої тканинної норми, а СКО доводить до максимально можливої необхідної для даної ситуації норми. Якщо тканина “дохла” (старість, детренованість…), не має ресурсу, то остеопатія включить можливості тільки в межах цього “дохлого” ресурсу. А СКО не лише максимально включить тканини, але й дасть напрямок розвитку оздоровлення, і потенціює його. Тобто, СКО більш об’ємна, потужна і в часі значно довша в дії.
    2. СКО активніше змінює структури тіла. Особливо радикально змінюється структура тулуба (осі тіла, “переднє завалювання” корпусу, птоз нутрощів, хребта, грудної клітки, постави тощо).
    3. СКО – найефективніше стартове налагодження біомеханіки, постави. Є постава – все на своїх місцях.

    Якщо “режим КРАЗа” – тільки СКО!
    Якщо тканини “дохлі” (старі…) – яка остеопатія? Тільки СКО!

    Остеопатія – це відтворення можливої норми. СКО – моделювання необхідної норми.