Про “сидячу” роботу – і не тільки

Сидяча робота

На питання відповідає О.О.Костоправ

  Ознаки порушень в організмі
  Правильні розтягування – самостійна профілактика для всіх
 

Ознаки порушень в організмі

 
– З чого починаються проблеми з хребтом у людей, які ведуть малорухливий спосіб життя?

– Зазвичай із стабільності якихось симптомів. Наприклад, людина довго сидить за комп’ютером – шия затерпла, спину “заклинило” абощо. Якщо ви поворушилися, зробили кілька вправ, пройшло півгодини-година – і неприємні відчуття минули, то це ще в межах норми. Але якщо ви походили, розім’ялися – і все одно після цього протягом кількох годин залишається дискомфорт, оніміння, болі, обмеженість руху – це вже ознаки того, що в організмі пішли стабільні процеси, і потрібне втручання ззовні. Щоб фахівець на це подивився і “розклинив”. Інакше симптоматика буде наростати, і кількість проблем невпинно збільшуватиметься.

Оце рубіж. Тобто, якщо після вимушеної статичної пози або фізичних чи емоційних навантажень якісь стабільні клінічні ознаки залишаються протягом тривалого часу – хоча б кількох годин – це вже вказує на початок процесів, що потребують втручання спеціаліста. Найкраще, якщо це буде остеопат, а як ні – то хороший реабілітолог, травматолог, мануальний терапевт.

– А якщо після розминки попустило…

– Попустило – слава Богу. Можна далі ще самотужки цим усім займатись, і нагальної потреби звертатися до фахівця начебто немає. Це якщо говорити умовно про “режим КРАЗа” – коли людині не важливо, більше чи менше “рипить” організм: тягне – то й добре. А є, скажімо, “режим Ферарі” – коли щось найменше не так – і для людини це вже відчутно. Якщо хтось ставить до себе високі вимоги і вважає, що якість життя має бути відповідною, – тоді він до власного самопочуття прислухається і шукає, як зарадити проблемам. Або самостійно більше приділяє увагу власному здоров’ю, або звертається до фахівців.

Але зазвичай більшість людей живе абияк: заболіло – таблетку випив, помахав руками, жінка розтерла чи чоловік постукав по спині – стало легше, і будь здоров. А далі, як то кажуть, – згідно з віком…
 

Правильні розтягування – самостійна профілактика для всіх

 
– Наступне питання: коли вже треба працювати над собою, але до фахівця звертатися ще необов’язково – що краще робити?

– Усім нам, як правило, не вистачає розтяжки, гнучкості тіла. Оскільки ми постійно перебуваємо у вертикальному положенні, хребет поступово “зсідається”; плюс якщо є зайва вага, вона теж тисне; плюс нутрощі, якщо прес непропрацьований, тягнуть донизу; плюс емоції, які викликають спазми крупних судин – вони теж стискають, стягують хребет і увесь організм. В результаті накопичується хронічна компресія хребта і всього тіла, яка стає причиною защемлень.

– Специфіка розтягувань? Тобто, які можна застосовувати всім, а які не варто без спеціальних рекомендацій?

– Методика зводиться до того, щоб тягнутися так, як кіт чи кішка. Тобто плавно, протяжно, без надриву, без різких рухів, і в тих векторах, які не викликають болю. Якщо потягування викликає біль, – значить, тягнемося не туди. Скажімо, якщо палець затиснуто в дверях, і його притискати ще – він більше “кричить”. Те ж саме відбувається з дисками чи з нервами. Тому біль – це той сторожовий пес, який говорить: “Сюди не треба!” І навпаки, слід тягнутися в тих векторах, які дають звільнення, відкритість тіла, легкість – оце потрібно.

Кожна поза може тривати, скажімо, від 5 до 10-20-30 секунд – і тоді, якщо все грамотно проробляється, настає легкість. Можна це робити лежачи, сидячи, стоячи, навколішках, на спині, на животі й так далі – тобто, вибираєте всі вектори, коли тіло тягнеться. Цим ви вносите гнучкість і омолоджуєте свій організм.

Гнучкість – це молодість! Гнучкість – це молодість. Дитя мале хоч вузлом в’яжи – тільки сміється, все нормально. А старість – це відсутність гнучкості. Шнурки важко зав’язати, нахилятись, повертатись – вже скрізь рипить, скрипить, “мастила” не вистачає…

Гнучкість незамінна. Два кити, на яких тримається фізичне тіло: перше – це чистота судин, витривалість, яка досягається динамічними вправами. Якщо людина витривала, вона може довго працювати й витримувати значні навантаження. І друге – це чистота суглобів, гнучкість. Якщо цього немає, розвиваються проблеми.

– Багато людей вважає, що розтяжка – це насамперед турнік. Чи завжди це добре?

– Якщо нема патологій, турнік – це добре. А для чоловіків це взагалі незамінний інструмент, оскільки дає розтягування – і заодно накачування, пропрацьовування корпусу. Тому це дуже хороша річ для активізації всіх структур тіла і для підтримання себе в тонусі.

Окрім того, я завжди рекомендую провисання з опорою на ноги – знаряддям можуть бути двері, турнік, перекладина, гілляка, труба – що завгодно. Важливо, щоб ноги стояли твердо на поверхні – і були поставлені трохи вперед, а руками тримаємося за турнік вище свого зросту на 15-20 сантиметрів. Потім опускаємося, руки стають прямі, тіло дозовано розтягується між руками і стопами. Ноги від підлоги не відриваємо. Ще одна перевага такого способу – що можна вектор вибирати: ліворуч-праворуч, вперед-назад – тобто, у комфортних для себе напрямках.

Якщо виснути повністю, як це зазвичай робиться на турніку, по-перше, йде потужна розтяжка, – і вона може бути надмірною, особливо, коли в організмі вже є якісь негаразди. Тоді це стає небажаною провокацією проблем. І по-друге, за цих обставин не вдасться керувати напрямками вигинів і розтягнень – вони як є, так і є. Тому значно краще, щоб ноги стояли на підлозі, – тоді можна розтягуватись дозовано. Така “золота середина” є більш фізіологічною.

– Іноді буває важко вигадати собі, яким чином краще потягнутися. От, наприклад, щось таке, як ухопитися руками на рівні підвіконня й відпасти назад – це корисно?

– Не завжди. Якщо, скажімо, є гіперлордоз – прогин у попереку, то цю вправу – її ще називають “склепкою”, коли руками і ногами тримаєшся попереду, а тягнешся назад, – виконувати корисно. Йде позитивна корекція – самокорекція поперекового відділу хребта. А в кого навпаки, тут зайвого прогину немає – йому стане боляче. Тоді треба ставати навколішки і прогинатись донизу животом. Це все індивідуально.

– І біль – це перший сигнал.

– Так. Тому загальні рекомендації для всіх: можна й обов’язково треба тягнутися, як тільки хочеться; єдине – без болю і в тих векторах, що дають полегшення. Режим – я казав: кожну позу від 5 до 30 секунд, плавно, протяжно, з насолодою. Як кіт.
 

Share Button
7 травня 2014   (оновлено 24.04.2017)   //   Категорії: Всі публікації, ЯК БУТИ ЗДОРОВИМ: бесіди з лікарем   ·   Теґи: , ,    
Навігація

Попередня публікація: ←

Є питання? Телефонуйте: +38(044) 360-02-12