Що робити, якщо ви “підірвалися” або пошкодили хребет

Що робити, якщо ви підірвалися?

На питання відповідає О.О.Костоправ

  Якщо травма вже одержана
  Незвичні симптоми
  Вплив перевантажень на нутрощі
  Як НЕ “підриватися”
 

Якщо травма вже одержана

 
– Що найперше слід зробити, одержавши ушкодження від перевантажень, піднімання надмірної ваги чи механічної травми хребта?

– Якщо гострий біль, то чим раніше звернутися до фахівця, тим краще. Ніякої самодіяльності! До чого зазвичай зводиться самодіяльність? Люди вважають, що де болить, там треба терти й гріти. Шукають мазі, щоб прогріла, якогось пластиря й так далі. Коли йдеться про забиття суглоба, то через день-два такі заходи можуть вплинути позитивно. Але хребет має свою специфіку. При гострому болю в хребті категорично протипоказано натирати його, гріти, парити. Чому? Тому що збільшується набряк, і, як правило, погіршується стан. Людина продовжує свої страждання.

Отже, ЗА ГОСТРОГО БОЛЮ: перше – не провокувати біль, тобто займати ті положення, в яких комфортно. Якщо легше лежати – то слід лежати, відлежатися. Друге – не натирати, не гріти, не парити. Третє – ніякої провокативної фізкультури не робити! Бо багато хто думає: зараз клин клином виб’ю… Забивають так, що потім і ходити не можуть.

Четверте – прийняти знеболюючі і спазмолітики, на зразок но-шпи, спазмалгону, баралгіну – ці препарати знімають спазм і покращують стан хворого. П’яте – не пити алкоголю, навіть пива: від нього збільшується набряк і біль. Ну, і потім, як мінімум, – подзвонити до фахівця і спитати, що робити далі. А то спочатку наробимо собі біди, а коли вже непереливки, тоді до лікаря: рятуйте!.. Тож краще дзвонити відразу.

– Тобто, якщо за таких обставин є різка зміна самопочуття, пов’язана з болем, то самолікування вже небезпечне.

– Як мінімум, треба порадитися, а ще краще показатися спеціалісту, щоб зробити належну корекцію. Скажімо, так значно дешевше для здоров’я.
 

Незвичні симптоми

 
– А які симптоми можуть бути насправді наслідком ушкоджень хребта, але люди їх часто сприймають за щось інше?

Порушення чутливості – оніміння, зниження або підвищення чутливості, так звані парестезії. Тобто, наприклад, з’являється гіперчутливість в одній кінцівці або на обличчі – це ознаки того, що десь щось не так. Далі: втрата сили в руці чи в окремій ділянці тіла – це теж ознака того, що десь зажим пішов у хребті, і нерв затиснений.

– А міжреберна невралгія?..

– І невралгія. Це теж защемлення нерва, як правило, хоч інколи воно може бути викликане й чимось іншим. Наприклад, herpes zoster – оперізуючим лишаєм. Днями у мене був такий пацієнт – гострі болі, які не пов’язані особливо з рухом, в ділянці, де є висип на шкірі від цієї хвороби. Хоч herpes zoster може й не виявлятися, а сидіти всередині, – він дає запалення нерва, і дає гострий біль.

– Які ще симптоми списують на щось інше – і втрачають час замість усування реальних проблем?

Серце. Досить часто люди скаржаться на болі за грудиною – думають, що серце хворе. Людина таблетки п’є – щось воно не помагає; йдуть до кардіолога – є якісь вікові порушення, але симптоматика загалом не зумовлена серцем. Або роблять електрокардіограму – серце абсолютно здорове. Однозначно – це або спазм крупних судин, які розпинають серце – розтягують, стискають, зміщують з його нормальної осі; або блоки в хребті, або і те, й інше.

Так буває дуже часто. Більше того, якщо з’являються якісь хоч найменші зажими в хребті – а вони з віком з’являються практично у всіх – то функція серця починає страждати. Рано чи пізно будуть якісь показові порушення на ЕКГ і так далі. Тому є прямий резон хоча б раз на півроку йти до остеопата. Робиться клінічна пальпаторна діагностика, яка виявляє проблеми до того, як вони стануть очевидними. Якщо це вмілий остеопат, він визначить, де що не так, поправить – і живи. Таку профілактику треба робити регулярно, це виправдано повністю. І тоді на дистанції, скажімо 5-10-20 років, між тими, хто ходить до остеопата, і хто не ходить – є суттєва різниця.

От і буває, що приходять лікуватися такі пацієнти, що там “не ступала рука людини”. Все запаковане, затиснене, самі корчі, і він прийшов з гострим болем, бо вже несила терпіти. Зовсім інша справа, коли тіло гнучке, пропрацьоване… Це має велике значення.

Може бути й накладання симптоматики: тобто, серце хворе, але й хребет нездоровий. Одне й друге. І серце лікувати, поки не поправлено хребет, – марна справа.

– Тобто, скажімо, якщо раптом починаються проблеми з серцем, а напередодні чи в недавньому минулому були якісь перевантаження, то варто пошукати причину в ушкодженні хребта або зміщенні нутрощів?

– Однозначно. Будь-які перевантаження, травми, падіння й таке інше – усі вони залишають свій слід. Хребет – це жорсткий диск, який записує абсолютно все. Тому, якщо подивитись, то зазвичай щось та знаходиться – і є можливість значно полегшити людині життя.
 

Вплив перевантажень на нутрощі

 
– Які нутрощі можуть постраждати від перевантажень – і що з ними при цьому відбувається?

– Найчастіше “зриваються” – опускаються – шлунок і нирки. Зміщення нутрощів діють на організм таким чином: іде спазм м’язів у ділянці зміщеного органу; страждають ті органи, на які він тисне; страждає хребет; і замикається це все на спинному мозку, а потім на головному мозку.

Докладніше: наприклад, нирка виходить із свого ложа, опускається, натягується судинно-нервовий пучок, на якому нирка “сидить”, – і починається купа проблем. По-перше, йде імпульсація від натягнутого нерва й судини – вона дає біль. По друге, нирка, якщо вона зміщується, починає займати НЕ СВОЄ МІСЦЕ і давить на довколишні тканини чи органи, викликає їхню компресію і спричиняє напругу у відповідному – “своєму” – сегменті хребта.

За таких обставин, скажімо, лікувати тільки один хребет немає сенсу – поки нирку не поставиш на місце, діла не буде. А ще, наприклад, ліва нирка пов’язана з серцем. Якщо вона не в порядку – перекручена, зміщена чи спазмована – можуть виникати аритмії, перебої в серці, серцеві болі. І досить часто люди з такою патологією нирок роблять операції на серці – і чомусь малоуспішні. А причина в іншому: всього-навсього зміщена ліва нирка.

Зміщена права нирка починає підтискати кишечник і перестає стимулювати жовчний міхур – а в нормі вона повинна його продавлювати, щоб він випорожнювався. Тому при зміщеній правій нирці рано чи пізно утворюються камінці в жовчному міхурі – це як варіант подальшого розвитку проблем.

Зміщення нирки більш “нав’язливе” у своїх виявах, а шлунок немов би “спокійніший”. Коли зміщення шлунка значне, воно викликає нудоту, блювання й сильні спазматичні болі в животі. Але у багатьох людей шлунок буває тільки трохи зміщений від перевантаження – і такі люди не відчувають значного дискомфорту чи болю. Можуть бути певні диспептичні явища – згага (печія), інколи можлива гіркота в роті, нудота, тяжкість у животі після їжі – хоча і це не обов’язково. І часто люди навіть не здогадуються, що в організмі щось не так.

Зміщення шлунка дає блоки у своєму сегменті хребта – між лопатками. Хребет лікують; поправили – нібито легше. Через день чи через тиждень пацієнт приходить знов – і знов його лікують: мнуть, труть і так далі. Поки труть – доти й добре. А поправити живіт вісцерально – то вже й хребтові нічого не треба: попускає відразу.

– Якщо внаслідок підриву щось сталося з жіночими органами, які будуть наслідки?

– У жінок часто зміщується матка. Опускається, часом аж до випадіння – особливо з віком. При цьому виявляється так звана дисменорея – порушення місячних. Їх стає багато, або вони довготривалі, порушений цикл, виражена болючість і так далі. І потім, якщо це значне опущення, коли є випадіння матки, то це вже значний дискомфорт між ногами: людина тільки встала або підняла каструльку – і вже там починаються проблеми. Більше того, тоді опускається й сечовий міхур, бо він вже не має опори – і починаються дизуричні моменти: часте сечоспускання, і, що особливо неприємно – це нетримання сечі при натужуванні, чханні, кашлі, сміху… У мене була пацієнтка з дуже сильно вираженою такою проблемою – вона тривалий час взагалі не могла нічого робити, і постійний запах сечі… За два сеанси як на світ народилася.

– Що ще може зміщуватись?

– Можуть опускатися печінка, кишечник. Виявляється це по-різному. Видимої симптоматики може й не бути – людина якось звикла собі човгати, і все ніби більш-менш… Тобто просто немає тієї енергії, що була раніше, – це списують на вікові зміни, і людина навіть не здогадується, що одна з причин знесилення і втомлюваності – опущення нутрощів. Але бувають і яскраво виражені прояви, такі як болі, нудота, порушення травлення, закрепи, утворення камінчиків, піску в органах – у нирках, в жовчному міхурі, й так далі.

Взагалі вісцералка безпосередньо впливає на загальну енергетику, на процеси мислення, на настрій. Як казав колись професор Губергріц – він завідував кафедрою в Жовтневій лікарні у Києві, – “настрій у людини з виразкою шлунка такий же чорний, як і слизова її шлунка”. Тому якщо є якісь зрушення і зміщення, порушуються різні функції і з’являються органічні зміни – запальні процеси, якісь виразкові моменти, кровотечі, спазми, порушення травлення, всмоктування, – уся “машина” перестає працювати нормально.

– А якщо, наприклад, у народі кажуть “пуп розв’яжеться” – це про що йдеться?

– Те ж саме, що зміщення золотника. Людина натужно десь працювала або смикнула-рвонула – тоді або нирки зміщуються, або шлунок опускається. А може і справді пуп “розв’язатися” – тоді це пупова грижа.

– Отже, говоримо про грижі диска, пупові…

– Бувають ще грижі пахові, стегнові, вентральні – післяопераційні грижі. Або, коли навантаження невідповідні до статусу м’язового – грижі білої лінії живота, по центру. Це буває часто у повних чоловіків – просто розходиться щільна фасція, яка тримає м’язи живота – і піднімається горбок такий… Є грижі діафрагмальні – це небезпечніші, тому що від них починаються внутрішні порушення – ковтання, системи травлення, болі…

– Тобто, вони видаються всередину?

– Так. Потім, від нерівномірного напруження можуть утворюватися дивертикули – опуклості такі в кишечнику чи в стравоході – теж буває досить неприємно. Аж до того, що доводиться оперувати, бо там застоюється їжа і починаються проблеми.

– І ці речі теж можна правити остеопатично?

– Не всі. Тому що грижа – це механічне порушення тканин, а відновити їх не завжди вдається. У більшості випадків, якщо порушення значне – там навряд чи щось зробиш. Тобто, покращити стан можна, щось вправити, підняти, дати рекомендації й так далі, але це місце вже ослаблене. От якщо кульку надути, а тоді випустити повітря – вона вже не буде такою як спершу, а залишається в’ялою… Але якщо дотриматися рекомендацій і укріпити, наприклад, черевний прес – то можна жити й не тужити і без хірургічного втручання.

– Для зміщення нутрощів бувають тільки “механічні” причини – перевантаження, травми – чи ще якісь?

Психоемоційні теж. Наше тіло “нафаршироване” думками і емоціями. Скажімо, якщо є злість – жовчний міхур буде не в порядку; є агресія чи страх – нирки страждають, і так далі. Тому психоемоційні причини – раз, фізичні – два. І те, й те – перевантаження для організму. Потім – тривалі незручні пози. Якісь вроджені слабкі місця бувають. Скажімо, блок нижньогрудного відділу хребта призводить до послаблення черевного преса. У дітей це буває часто, і помітно добре: от стоїть дитина, а живіт так випирає характерно… Очевидно, там є блоки, м’язи не скорочуються – на такому тлі теж може відбуватися зміщення нутрощів.

 

Як НЕ “підриватися”

 
– Наступне питання: що робити – і чого не робити, ЩОБ НЕ ПІДІРВАТИСЯ?

– Щоб не підриватися, не треба брати дуже важкого. З віком настає невідповідність між тим, що можуть підняти м’язи, і тим, що може прийняти хребет чи живіт. Тому буває, що беруть стільки, як замолоду, – і це стає причиною опущення, зривання нутрощів чи ураження хребта. Отже, щоб цього уникнути, треба: перше – надміру важкого не піднімати, друге – з віком співвідносити свої можливості й потреби, і третє – обов’язково підтримувати запас міцності хребта й черевного преса, тому що прес – це опора для хребта й для нутрощів, і якщо він слабкий, то трапляються неприємності.

Тому, особливо у кого прес ослаблений, перед важкою фізичною роботою слід обов’язково підперезатися поясом. Він допомагає утримувати належний тиск у животі, і на цьому тискові тоді тримаються і хребет, і нутрощі. Штангіст вдягає пояс не для краси – і не стільки для підтримки спини, скільки для підтримки живота й нутрощів. Так він дає нутрощам і хребтові опору – високий черевний тиск, який працює в напрямку спереду назад.

Але скільки не розказую про це людям, які виробляють корсети – вони все одно роблять такі бронелати ззаду, а спереду – тільки щось незначне. Воно, відповідно, практично нічого не дає. Хоч потрібна лише невелика смужка попереду, яка нижче пупа дасть опору – і все! Опора є – і все тримається. Звісно, якщо не йдеться про якийсь компресійний перелом, коли охоплювати тулуб треба набагато вище.

Ширина такого пояса залежить від зросту людини: чим менший зріст, тим вужчий пояс – він не повинен бути на весь живіт. Сантиметрів 10-15, максимум 20, якщо живіт уже досить об’ємний, великий.

Ще про ТЕХНІКУ БЕЗПЕКИ при підніманні важкого: спина завжди має бути напружена, пряма, і повинні працювати ноги – а не так, що спершу зігнувся, а тоді спиною тягнеш… Це прямий шлях до травми! Доцільніше робити навіть так: присісти – узяти вантаж – устати.

І ще одне має значення – психологічна готовність до навантаження. Якщо я готовий до цієї ваги і я її беру – тоді тіло адекватно спрацьовує: групується, збирається – і все гаразд. А якщо зненацька узяв, думаючи, що воно легке, смикнув – і відразу “ой!…” Тому це важливо – психологічне настроювання на підняття вантажу.

– Як правильно піднімати вантаж перед собою?

Чим ближче до себе, тим краще. Чим далі, тим менший має бути вантаж. Як стріла у крана – чим далі по ній вантаж, тим має бути більшою противага. Тому, якщо щось треба брати перед собою, слід обов’язково дати собі додаткову опору, обпертися. Це стосується, наприклад, виймання речей із багажника автомашини: або однією рукою спертися вгорі на кришку багажника, а другою витягувати вантаж, або ногу виставляти вперед як опертя – на бампер абощо – і тільки тоді вже двома руками піднімати. Бо коли просто нахиляєшся і тягнеш на себе – може бути недобре.

І що ще важливо: якщо ти перевтомлений, краще фізично не працювати. При перевтомі немає енергетики, яка тебе наповнює – ти як пожежний рукав без води: його гнеш – він ламається. Зазвичай саме за таких обставин і відбуваються травми. А якщо рукав наповнений, там є атмосфери певні, і є спротив… Тому перевтомленій людині краще обмежити серйозні фізичні навантаження.

– А якщо щось негаразд із хребтом, але працювати грамотно, дотримуючись техніки безпеки?

– Якщо щось негаразд, то зайвим навантаженням можна собі додати проблем; але якщо працювати грамотно, то часто після нормальної фізичної роботи навпаки стає краще. А буває й так, що чоловік працює як віл, тягає важке – і здоровий. А трапилося два дні на канапі провалятися – все, встає вже перекошений… І так досить часто. Тому має значення доза навантаження, правильний підхід – і те, до чого організм звичний.

Профілактично, щоб не підірватися – треба створювати запас міцності. Це хороший м’язовий корсет. При цьому слід гарно – правильно! – тренуватися. Робити розтяжки, щоб хребет був гнучкий, пластичний, розтягнутий, щоб диски були високі. Має значення й водний режим – себто в організмі має бути достатньо води, бо коли диски зневоджуються, висихають, тоді вони стають вразливі.

Досить часто травми трапляються у спортсменів, які дають перевантаження – і при цьому неграмотно тренуються. Приходять хлопці – м’язи здорові, а хребет десь там увесь у трусах. І здоров’я немає – грижі, перекоси, увесь він такий затиснений і забитий… Хоча м’язи досить потужні. У таких випадках потрібні індивідуальні рекомендації, як грамотно тренуватися, і де були неправильні моменти – щодо грудного відділу, хребта, шиї… Тут у кожного свої особливості. Є й загальні правила, які я озвучую, але й кожному конкретно вказую на його помилки. Це нюанси – але вони дуже важливі, бо коштують людині здоров’я.

 

Share Button
Навігація

Попередня публікація: ←

Є питання? Телефонуйте: +38(044) 360-02-12