Про мануальну медицину

Пластовий масаж – це глибинне зміщення шкіри, підшкірної клітковини, всіх пластів м’язів щодо кістки всією кистю: вздовж і впоперек, спірально в усіх напрямках. Дія максимально об’ємна і глибинна, дозована і повільна, з відчуттям податливості тканин, із задіянням окістя й сухожилків.

Кисть – тонкий інструмент, дає тільки напрямок руху чи об’єм захвату. А вся дія й сила йде від живота і, фактично, продавлюється всією масою тіла оператора. Кисті не зайняті грубою роботою, тому весь час чуйно моніторять процес і не втомлюються, як при звичайному масажі, – вони не “забиті” і не виконують втомливу дрібну моторику.

Пластовий масаж використовується на тулубі, кінцівках, шиї, черепі, обличчі. Він є однією з базових технік роботи з тілом.

Continue reading “Пластовий масаж” →

Часто запитують: чому лікувальний сеанс триває півгодини, а не годину? Адже ніби можна було б зробити удвічі більше і обійтися одним сеансом замість двох чи трьох…

Проте ефективність роботи за методикою СКО не є пропорційною витраченому часу. Чому?

В будь-якій справі однією з ознак майстерності є оптимально швидке виконання завдань. Профі чітко знає суть роботи, її послідовність, очікуваний результат і прогноз ситуації на майбутнє. Рухи його точно вивірені, без зайвої метушні, результативні. В хірургії, наприклад, чим довше триває операція, тим більше травмуються тканини, важчий післяопераційний період і т.п.

Те ж саме стосується й мануальної медицини. Чим вищий рівень фахівця, тим менше часу він витрачає на сеанс – як у хірургії. Якщо протягом 10-15 хвилин роботи пацієнту стає легше – лікування правильне. Ні – значить, ні.

Continue reading “Тривалість сеансу структурної корекції організиму” →

1. За чіткий, конкретний діагноз! Ніяких нудних і – головне! – зазвичай абсолютно непотрібних обстежень і аналізів. Остеопатична діагностика провадиться візуально-пальпаторно, протягом кількох хвилин, – і дає цілісну картину, що з організмом не так.

2. За полегшення тут і зараз – одразу на столі. Якщо лікування правильне, воно дає результат негайно.

3. За швидке й результативне системне лікування – 1-3 сеанси, з поясненням суті проблеми і вичерпними рекомендаціями на подальше життя: що і як робити, щоб бути незалежним від болячок і лікарів.

4. За усунення причин хвороби – замість тривалої боротьби з переліком розрізнених симптомів. Остеопатичні методики дозволяють розглядати організм як єдине ціле, виявити причину проблеми і швидко позбутися її. А разом з однією проблемою часто відходить цілий “букет” несприятливих ознак і відчуттів.

5. За набуту незалежність від медикаментів – у більшості випадків цілковиту! А скільки здоров’я й грошей іде на ліки?

Continue reading “За що Ви платите гроші” →

Сьогодні остеопатія – “модний” напрямок, і за неї беруться всі, хто хоче. З одного боку, це ніби й добре, що стає більше прихильників медицини, яка розглядає організм як єдине ціле. З іншого боку – в галузі існує сурогат, псевдоостеопатія. І новоявлені “остеопати” з масажистів, цілителів, народних костоправів здебільшого насправді остеопатами не є.

Остеопатія – це дуже серйозна дисципліна, з чітким розумінням анатомії, фізіології, біомеханіки, фізіологічних і нейрофізіологічних взаємозв’язків між системами й органами тіла. Тому остеопатові, крім суто профільних здібностей і навичок, необхідно знати загальну медицину і мати клінічне мислення – тобто, бути ґрунтовно медично освіченим. Треба вміти відрізнити “свого” пацієнта від “не-свого” – щоб не втручатися, наприклад, в гострі хірургічні стани, онкологію, ураження центральної нервової системи…

Continue reading “Остеопатія і не зовсім: про лікарів і “народних умільців”” →

Масаж – прекрасна оздоровча й лікувальна процедура. Але наскільки вона лікувально-оздоровча, а чи взагалі не є такою, залежить від рівня виконавця.

Чим більш хворобливий пацієнт, тим складніше його масажувати. При гострому болю, головних болях, невралгіях, болю в спині чи животі потрібні ґрунтовні клінічні знання і вміння, щоб адекватно допомогти, а не зашкодити. Є ряд станів, за яких для більшості пацієнтів масаж протипоказаний. Це, зокрема, стани, зумовлені механічними блоками в хребті, тазі, черепі, судинними спазмами, зміщенням нутрощів. Тут вже потрібен інший рівень роботи – мануальна терапія, остеопатія тощо.

Види масажу: класичний, точковий (акупресура), сегментарний, спортивний, шведський, періостальний… Для любителів вакуумного масажу (банками): є інформація, що це призводить до раку шкіри.

Плюси масажу: роблять всі й усім – у кабінетах, на робочому місці, на пляжі, вдома, самомасаж. Тобто, доступність і простота – за наявності певного рівня здоров’я.

Мінуси: зазвичай проробляється поверхневий шар тіла – шкіра, м’язи. А ті структури, які зумовлюють нездоров’я – ні. Тому масаж як складова мануальної медицини непогано працює, а в якості самостійного метода – вибірково.

• Див. також: Пластовий масаж »

 

Мануальна медицина – це лікування руками в контакті з тілом пацієнта. Узагальнюючий термін, оскільки на сьогодні немає жодного іншого, який би відповідав цьому значенню і охоплював увесь об’єм лікувальної роботи руками. Сюди не належать біоенергетика, екстрасенсорика, філіпінське хілерство.

До мануальної медицини можна віднести такі напрямки:

•  мануальна терапія;
•  остеопатія;
•  краніосакральна терапія;
•  прикладна кінезіологія;
•  мікрокінезітерапія;
•  вертебрологія;
•  вісцеральна терапія;
•  юмейхотерапія;
•  масаж і, зокрема, пластовий масаж;
•  акупресура;
•  ребалансинг.

На заході мануальною медициною займаються хіропрактики й остеопати.

У структурній корекції організму використовуються техніки й засоби усіх складових мануальної медицини, окрім мікрокінезітерапії та юмейхотерапії.
 
Continue reading “Мануальна медицина – що це” →

1.  Після ДТП, політравм.
2.  Із спондилолістезами.
3.  Ті, від яких офіційна медицина відмовилася.
4.  Ті, які втратили надію на одужання, зневірилися в медицині.
5.  З купою проблем, які поокремо не вирішуються спеціалістами різних профілів, а лише всі разом в одних руках фахівця з мануальної медицини.
6.  Після операцій.
7.  Після складних множинних переломів.
 

1. Після ДТП, падінь в організмі залишаються множинні струси, зміщення м’яких тканин, нутрощів, кісток, спазми судин, м’язів, мозкових оболонок. Хірурги-травматологи “склали” пацієнта, проте не усунули ці явні, але непомітні для них проблеми. Тіло як побите, тканини тіла “кричать”, а пацієнта втішають тим, що “живий – і слава Богу, а що ж ти хочеш після такого”.

Так от, при застосуванні структурної корекції організму робота з таким пацієнтом – суцільне задоволення. Під руками все оживає, кожна клітина-тканина займає своє природнє місце, відходять болі, спазми, защемлення просто на столі. Разючий результат при порівнянні стану до і після.
Continue reading “Найцікавіші пацієнти” →

Мануальна терапія – це робота руками з кістяком: хребет, таз, кінцівки. Череп – ні.

Плюси: конкретна робота з конкретними частинами кістяка, “direct mail” – пряма адресна робота. Дає швидкий, інколи разючий для пацієнта результат.

Мінуси:

1.  Не все те, що хрустить, є корисним – а цим часто грішать мануальні терапевти. Рухи лікаря мають бути чітко вивіреними й відпрацьованими, інакше – проблеми. Після Чорнобильської аварії кістяки стали значно слабшими, і жорсткі маніпуляції часто призводять до неврологічного чи нейрохірургічного стаціонару. Останнім часом це створює мануальній терапії негативний імідж.

2.  Не пропрацьовуються череп, м’які тканини, внутрішні органи, судини, спинномозкові оболонки. Якщо тут є проблеми, то корекції самого лише кістяка буде недосить, або ж лікувальний ефект буде тимчасовим: непропрацьовані структури будуть викликати рецидив (повторення) хвороби.
 

Краніосакральна терапія (з латинської: cranium – череп, sacrum – крижі) – лікування через дію на черепні кістки, крижі (рос. крестец), спинномозкові оболонки. Є підрозділом остеопатії, хоч може використовуватися й окремо.

Череп і крижі з’єднані між собою твердою мозковою оболонкою, яка вистилає черепну коробку і спинномозковий канал. Ця міцна оболонка малоеластична і тому чітко передає всі тяги між черепом і крижами.

Череп не є монолітним – він складається з багатьох кісток, які з’єднані між собою швами. Череп “дихає” – стискається-розтискається, працює як помпа, тим самим забезпечуючи рух спинномозкової рідини (ліквору) по спинному каналу. Крижі також мають свої автономні рухи, які в нормі синхронні з черепом. Цей спільний рух і є так званим краніосакральним ритмом, який, нарівні з серцевим і дихальним, є головним ритмом організму.

Якщо краніосакральний ритм відхиляється від норми – наприклад, зменшується його амплітуда чи частота, то виникає купа проблем – від головного болю до вегетативних, енергетичних, психоемоційних змін. Краніосакральний ритм можуть порушувати травми голови, хребта, тазу, грижі хребта, запалення спинномозкових оболонок, спазми судин шиї й голови, фізичні та психоемоційні перевантаження.

Суть краніосакральної терапії:

• визначити порушення ритму та його причини;
• нормалізувати черепне дихання;
• нормалізувати рухи крижів;
• усунути тяги твердої мозкової оболонки;
• відновити краніосакральний ритм.

Краніосакральний ритм визначається і корегується тільки руками – сучасна апаратура тут безсила.
 

Вертебрологія – наука про хребет, його проблеми, хвороби та їх лікування (від лат. vertebra – хребет). Підрозділ мануальної терапії. Наука цікава, але не є самодостатньою спеціальністю. Адже який не є важливий хребет – все одно це лише частина організму, тому лікування тільки його окремо – робота малорезультативна.

Наприклад: блокований таз, зміщений шлунок чи нирка обов’язково дають проблему (блок) у відповідній зоні хребта. Лікувати цю зону – марна справа, оскільки зміщений орган все одно буде “кричати” і викликати блок у хребті доти, доки цей орган не поставити на своє місце. (Див. Причини блокування хребта).

Тільки усунення першопричини проблем дає швидкий і стійкий результат. Тому “чисті” вертебрологи, так само як і “чисті” юмейхотерапевти, лікують зазвичай довго (10-24 сеанси) і не завжди ефективно.

Зрештою, пацієнтові байдуже, в якому стані його хребет і чи добре стоять диски на місці – він хоче, щоб тіло не боліло і нормально функціонувало. Тож вертебрологія незамінна – але тільки в комплексній роботі з усім тілом.