Післяопераційний період

15 років тому невдало прооперували апендицит, згодом ще дві операції з того ж приводу. Відтоді постійні хронічні стягуючі болі в животі праворуч, унизу й посередині живота; відчуття в животі чогось зайвого, болі в попереку і правій половині тазу. Проходила реабілітацію, приймала ліки – безуспішно.

При огляді: в животі на місці апендектомії болючий ущільнений інфільтрат, який стягує до себе нутрощі, блокує хребет і таз.

За кілька сеансів структурної корекції організму вдалося позбавити жінку болю, відновити функції органів живота і опорно-рухової системи. Довелося працювати довше, ніж звичайно, – тканини тіла були давно й сильно затиснені інфільтратом. Чим за таких обставин можна замінити мануальну медицину? Нічим!
 

1.  Після ДТП, політравм.
2.  Із спондилолістезами.
3.  Ті, від яких офіційна медицина відмовилася.
4.  Ті, які втратили надію на одужання, зневірилися в медицині.
5.  З купою проблем, які поокремо не вирішуються спеціалістами різних профілів, а лише всі разом в одних руках фахівця з мануальної медицини.
6.  Після операцій.
7.  Після складних множинних переломів.
 

1. Після ДТП, падінь в організмі залишаються множинні струси, зміщення м’яких тканин, нутрощів, кісток, спазми судин, м’язів, мозкових оболонок. Хірурги-травматологи “склали” пацієнта, проте не усунули ці явні, але непомітні для них проблеми. Тіло як побите, тканини тіла “кричать”, а пацієнта втішають тим, що “живий – і слава Богу, а що ж ти хочеш після такого”.

Так от, при застосуванні структурної корекції організму робота з таким пацієнтом – суцільне задоволення. Під руками все оживає, кожна клітина-тканина займає своє природнє місце, відходять болі, спазми, защемлення просто на столі. Разючий результат при порівнянні стану до і після.
Continue reading “Найцікавіші пацієнти” →

Епідурит (перидурит) – запалення твердої мозкової оболонки, яка вистилає спинномозковий канал. Діагностується за клінічними ознаками; довготривалі процеси можна “бачити” на МРТ.

Причини:

•  гострі травми мозкової оболонки – переломи хребта, нейрохірургічні операції;
•  хронічний тиск на мозкову оболонку – грижа диска, пухлина хребта.

Мені найчастіше доводиться мати справу з епідуритами грижевого походження в поперековому відділі хребта.

Клініка: постійні болі в якійсь ділянці хребта, які погано знімаються протизапальними препаратами, а маніпуляції часто загострюють біль.

За таких умов чудово допомагає епідуральна блокада: до твердої мозкової оболонки підводиться гормональний препарат з анестетиком, які швидко знімають запальний процес і болі. При епідуритах епідуральна блокада незамінна і значно дієвіша, ніж паравертебральна блокада, коли ін’єкція робиться біля хребта.

Після епідуральної блокади на другий день потрібен сеанс структурної корекції організму, щоб усунути в тілі механічні блоки і зняти тиск на мозкову оболонку.

Здебільшого епідуральна блокада є дуже дієвою – пацієнти буквально оживають після неї.
 

Остеопатія – це розділ медицини, у якому робота з тілом – діагностика й лікування – провадиться руками.

Це тонке настроювання всього організму, гармонізація всіх структур тіла, а не лікування окремого симптому. Це усунення руками всіх механічних блоків, що призводить до нормалізування більшості функцій організму. При цьому лікується абсолютно все тіло: опорно-рухова система, системи нервова й серцево-судинна, внутрішні органи (вісцеральна терапія), м’які тканини. Сюди входить також корекція хребта, суглобів, краніосакральна терапія і нейровегетологія – лікування вегетативних порушень.

Остеопат не лікує діагнози – він лікує й оздоровлює увесь організм. Під час сеансу йде постійна діагностика – і одночасне лікування. Така цілісна робота дає максимальний результат. На відміну від симптоматичної офіційної медицини, остеопатія є природним лікуванням, бо усуває причини проблем. Яким чином?

Continue reading “Остеопатія: як це робиться” →

Вісцеральна терапія – лікування організму через корекцію внутрішніх органів. Серйозна дисципліна, дає прекрасні результати завжди, коли з нутрощами є проблеми: зміщення, спазми, застої, запалення тощо. За словами професора Л.Ф.Васильєвої, мануальна медицина без вісцеральної терапії – профанація.

Ілюструю вищесказане.

1.  Зміщена нирка дає біль у животі, спині, паху, нозі, руці. Ліва нирка часто викликає аритмію серця. Також можливі гіпертонія, підвищена мерзлякуватість, загальна втома.

2.  Після видалення матки у жінок часто з’являються тягнучі болі внизу живота, в попереку, часті сечоспускання вдень і вночі, нетримання сечі. Причина – опущення сечового міхура, кишечника.

3.  Зміщений шлунок (“зірваний пуп”, “золотник” – нар.) викликає болі в спині й животі, порушення системи травлення, інколи – неможливість працювати.

Continue reading “Вісцеральна терапія – правка внутрішніх органів, мануальна терапія живота” →

2,5 місяці після кесаревого розтину. Скарги на біль у попереку. За порадою гінеколога протягом двох місяців втирає в рубець мазь “Контрактубекс” – результат нульовий.

При огляді: болючий товстий післяопераційний рубець по центральній лінії живота нижче пупка, незначне зміщення кишечника, блоки в попереку.

Після сеансу структурної корекції організму вже на столі в рази зменшився біль в рубці, він став м’якший і тонший. Поперек у нормі.

Більше про післяопераційний період »
 

Виникає після операцій у черевній чи грудній порожнинах. В основі – патологічна підвищена злипність тканин, що викликає надмірне спайкоутворення. Найчастіше зустрічається в черевній порожнині.

Клініка: дискомфорт у животі, болі, здуття, всі ознаки хронічної кишкової непрохідності, часом доходить до гострої кишкової непрохідності. Словом, досить непросте захворювання. У разі потреби хірурги неохоче вдаються до повторних операцій, бо це веде до нового спайкоутворення.

У мене особисто немає досвіду лікування спайкової хвороби – не зверталися. Але думаю, що остеопатично певною мірою можна допомогти страждальцям.

Більше про післяопераційний період »
 

Рубець – це ущільнення сполучної тканини, яка присутня у всіх тканинах тіла, крім кісток. Найчастіше рубці виникають після операцій, травм (удари, порізи, розриви, опіки), запальних процесів (виразкова хвороба, плеврит, коліт і т.д.), надмірних навантажень (розриви м’язів, сухожиль, хребцевих дисків). Є рубці, які турбують пацієнта. Прояви залежать від локалізації рубця, його щільності і розмірів.

Лікування. Мазі, як правило, не ефективні. Стійкі склеротичні, грубі рубці лікуються хірургічно. Все, що однозначно не потребує хірургічного втручання, треба лікувати остеопатично.

Чому неефективні “чудодійні” мазі?

Як правило, рубець зв’язаний з навколишніми структурами. Задіяна не тільки шкіра, а й те, що під нею: підшкірна клітковина, м’язи, судини, м’які тканини, часом рефлекторно хребет. Сюди мазь “не дійде”.

Continue reading “Рубці після операцій і травм” →

У 2005 році ножове поранення перикарду й лівої легені. Операція. Cкарги на постійні болі в грудній клітці, які підсилюються при фізичних навантаженнях.

Через 3 роки після операції, у 2008 році на прийомі усунуто защемлення й тяги в грудній порожнині, блоки в хребті. Біль зник і більше не з’являвся, про що пацієнт повідомив у 2015 році.

Більше про післяопераційний період »

Спортивні й побутові травми коліна або стопи виникають, як правило, при блоках у поперековому відділі хребта чи в тазі: звідси виходять нерви, які керують рухами коліна й ноги в цілому. Затиснений таким блоком нерв спричинює:

1) неоптимальну траекторію руху ноги;
2) погане управління ногою.

Це, в свою чергу, ослаблює тонус м’язів і зв’язок, або навпаки – викликає їх гіпертонус, а отже створює передумови для підвищеної травматизації ноги. Тому звичайний напружений рух може дати травму ноги – стопи чи коліна.

Лікувальна практика показує: багато людей приходять із травмами коліна – і в кожному випадку були блоки в попереку чи тазі. Знімаю ці блоки – зразу ж суттєво зменшується біль і збільшується об’єм руху в травмованому суглобі. За таких обставин лікувати окремо ногу – марна справа, бо причина не в нозі, а вище. Більше того, якби усунути ці блоки заздалегідь, то травми, найпевніше, не було б зовсім.

Особливість ситуації в тому, що часто самі “кандидати” на травму не відчувають цих блоків у хребті ні до травми, ані після. Вони дивуються, коли під час сеансу відчутно “відпускає” ногу, хоча її ще ніхто не лікував. А якщо зняти такий блок профілактично, ще до травми, то ніби все досі й було гаразд – але після сеансу стає краще: вільніші рухи, легша хода, швидша реакція тощо.

Травма меніска вимагає роботи з хребтом і більш детальної роботи з коліном.

Аналогічна ситуація з плечем – тільки блоки при цьому в верхньогрудному відділі хребта або в шиї.