Всі публікації

Тала вода утворюється при розмерзанні льоду. Дуже сильний засіб для очищення і омолодження організму.

При заморожуванні води відбувається чітка структуризація молекул води у вигляді сніжинок. Внаслідок цього вона стає біологічно активною. (Подивіться фільм про вплив музики, слів тощо на форму молекул води при заморожуванні). Свої активні властивості тала вода, розмерзшись, зберігає до 12 годин: розчиняє шлаки, камені, активізує обмінні процеси – це вже з власних спостережень. Напевне, це найкраща вода, яку можна мати в міських умовах.

За коротке полярне літо (близько 3 місяців) перелітні птахи встигають висидіти пташенят, виростити їх і підготувати до далекого осіннього перельоту. Все це завдяки талій воді, яку вони п’ють.

Спосіб приготування талої води.

Очищену воду заморожуємо до появи перших прожилок льоду (близько 2-4 годин). Воду зливаємо у посуд, а цей лід викидаємо – це дейтерій, важка вода. Знову повністю заморожуємо злиту воду і розморожуємо її – маємо талу воду. Її активність зберігається протягом 12 годин. В кінці розтавання води маємо невеликий осередок льоду – його теж викидаємо, це шлаки.

Талу воду слід вживати сирою, при кип’ятінні вона втрачає свої активні властивості.
 

На поверхні нашого тіла кожен орган має свої представницькі зони, які змінюють свою структуру, коли в органі виникають якісь патологічні зміни. Наприклад, з усіх органів чи не найбільше представлені нирки: на голові, шиї, руках, ногах, стопах, тулубі, тазі. Причому сам орган пальпаторно може бути нормальним, лабораторні й інструментальні обстеження теж нормальні, а представницька зона вже має інформацію про негаразди в органі. Ось така рання доклінічна діагностика.

Вмілий вплив на представницькі органи дає швидке й ефективне лікування нездорових органів. Крім загальновідомих енергетичних меридіанів на тілі, я використовую зони Захар’їна-Геда, зони за О.Т.Огуловим, зони Су-Джок.
 

Епідурит (перидурит) – запалення твердої мозкової оболонки, яка вистилає спинномозковий канал. Діагностується за клінічними ознаками; довготривалі процеси можна “бачити” на МРТ.

Причини:

•  гострі травми мозкової оболонки – переломи хребта, нейрохірургічні операції;
•  хронічний тиск на мозкову оболонку – грижа диска, пухлина хребта.

Мені найчастіше доводиться мати справу з епідуритами грижевого походження в поперековому відділі хребта.

Клініка: постійні болі в якійсь ділянці хребта, які погано знімаються протизапальними препаратами, а маніпуляції часто загострюють біль.

За таких умов чудово допомагає епідуральна блокада: до твердої мозкової оболонки підводиться гормональний препарат з анестетиком, які швидко знімають запальний процес і болі. При епідуритах епідуральна блокада незамінна і значно дієвіша, ніж паравертебральна блокада, коли ін’єкція робиться біля хребта.

Після епідуральної блокади на другий день потрібен сеанс структурної корекції організму, щоб усунути в тілі механічні блоки і зняти тиск на мозкову оболонку.

Здебільшого епідуральна блокада є дуже дієвою – пацієнти буквально оживають після неї.
 

Останні три роки млявість у ногах, болі при ході в ногах і попереку. Ходить важко, повільно, з паличкою; часто зупиняється, щоб перепочити. Ліки не ефективні. МРТ – спондилолістез поперекового хребця L4 на 0,7 см.

Після 1-го сеансу структурної корекції організму стало значно легше, палицю гордо поніс у руках. На другий сеанс прийшов без палиці. Проведено ще один сеанс – ще легше. Дано рекомендації. Пішов дуже задоволений.

Всі публікації на сайті про спондилолістез »
 

Куприк (рос. копчик) – “хвостик” хребта, що знаходиться між сідницями. Це нижній кінцевий ланцюг хребтового стовпа; він регулює імунну систему, контролює ряд вірусів в організмі, безпосередньо впливає на сечостатеву систему, кишечник. Хвостик маленький, але “золотий”.

Куприк найчастіше травмується при падінні на “п’яту точку”, при ударах, рідше – у жінок при пологах, у дітей при народженні. Травма – це забиття, вивих чи перелом. В будь-якому випадку травми куприка досить болючі, довго відчутні, самостійно погано гояться, можуть суттєво обмежувати діяльність людини: ходу, сидіння, роботу, секс.

Клініка: болі в куприку, тазі, сідницях, внизу живота – по-різному. При травмі куприка звертаються до травматолога, зазвичай призначають рентген-обстеження тазу з метою виявлення перелому куприка. Сенсу в цьому рентген-обстеженні – ніякого! Є перелом куприка чи нема – лікування одне: спокій і знеболюючі, гіпс не накладають. А шкода від рентгену велика – рентген-опромінення б’є прямо по статевій сфері. Особливо це критично для молодих.

Чим довше болить після травми, тим вірогідніше, що змістилися тазові кістки, чи хребет, чи нутрощі, чи спазмувалися судини. Ці зміни невидимі для апаратури, але відчутні для пацієнта і зрозумілі для фахівця з мануальної медицини. Необхідно оптимізувати співвідношення всіх тазових структур і хребта. Це просто і легко діагностується й лікується.

Чому довго болить? Є дві причини:

1. Куприк густо обплетений нервами, тому дуже чутливий до травм. Навіть без перелому біль може бути значний і тривалий – 1-2 місяці.
2. Як правило, одночасно з травмою куприка йдуть рикошетні зміщення – блокування крижів або тазу, поперекового відділу хребта, нутрощів, спазми судин – чи й усе разом. А це підсилює або й провокує болі в куприку. Такі зміщення визначаються й усуваються тільки руками.

Лікування. Найефективніше – за допомогою структурної корекції організму поправити таз, хребет, крижі. Чим раніше, тим краще: в рази зменшується біль і скорочується час одужання. Знеболюючі препарати можна приймати за потребою, але це не вирішення проблеми, бо механічні блоки й зміщення залишаються без змін і часто “правлять бал” усе життя.

При СКО-лікуванні майже стовідсотково ставиться діагноз протягом однієї хвилини. Але головне – лікується підвивих куприка, суттєво зменшується біль при його забитті і навіть переломі. Така корекція робиться без болю. Білизни знімати не треба. Руками усуваються рикошетні зміщення в попереку, тазі, нутрощах; куприк виставляється в максимально оптимальне положення; різко зменшується напруга й біль у цій ділянці. Чим раніше це робиться – тим менше страждань. Результат – одразу на столі.
 

Нині популярний вид анестезії – “перидуралка”: анестезуючий розчин вводиться в спинномозковий канал через катетер, який ставиться для проведення операції і знеболення в післяопераційному періоді.

При некоректній постановці катетера виникають проблеми через подразнення спинномозкових оболонок, а введення надмірного об’єму рідини в спинний канал може підвищувати тиск в каналі й черепі. Це спричиняє вегетативні реакції – головні болі й болі в тілі, серцево-судинні розлади, порушення чутливості, спазми м’язів і нутрощів та інше. Рефлекторний спазм м’язів біля хребта спричиняє стискання дисків. Словом, маємо ланцюг причин механічної, рефлекторної, гідравлічної природи.

Що можна і треба зробити?

Усунути блоки в хребті, зняти спазм спинномозкових оболонок, відновити ліквородинаміку, зняти спазм судин і органів у животі, тазу, кінцівках. Це дає швидкий результат. Структурна корекція організму тут на висоті.

Випадок із практики »
 

Місяць тому дробили каміння в нирці під перидуральною анестезією. Пацієнт відзначив некоректну постановку катетера анестезіологом у спинномозковий канал. Після операції 10 днів змушений був лежати, бо при вставанні виникали нестерпний головний біль і нудота.

На прийомі: скарги на відчутний дискомфорт у хребті в місці анестезії, який підсилюється при рухах і глибокому диханні. Проведено 1 сеанс структурної корекції організму – здоровий.

Більше про ускладнення після перидуральної анестезії »
 

Вроджена звуженість спинномозкового каналу, в якому проходить спинний мозок. Непроста патологія, проявляється нечасто, має своєрідний перебіг. Діагностується, зокрема, за допомогою МРТ.

Стеноз спинномозкового каналу найчастіше проявляється з віком, після 40-50-ти років, коли просідає хребет, диски стискаються по висоті, розширюються і випинаються в спинномозковий канал, тим самим зменшуючи його внутрішній діаметр. Це призводить до стискання нервів, які виходять із спинного мозку, стискання спинномозкових оболонок, порушення ліквородинаміки – руху спинномозкової рідини по каналу хребта.

Клініка. Знижуються функції тієї частини тіла, яка іннервується звуженою частиною хребта. Найчастіше це поперековий відділ. Звідси важкість ніг при тривалій ході, болі в ногах чи попереку, оніміння ніг чи тазу, зниження функцій тазових органів.

Лікування – симптоматичне. Головне – зменшити чи зняти компресію хребта, зменшити тиск дисків, відновити іннервацію і кровообіг в стиснених структурах. Найкращі результати – від сеансів структурної корекції організму. У важких випадках (найчастіше це гострі травми хребта) показане оперативне лікування.

Профілактика. Вкрай важливо розтягувати хребет, все тіло, тоді не буде компресії спинномозкового каналу. Бажано помірно навантажувати тіло – активна хода, плавання, фізична праця – не доводячи до неприємних симптомів. Якщо поболює чи німіє поперек, таз або ноги – зменшити навантаження. Важка фізична праця, біг – протипоказані, бо вони “садять” хребет.
 

Ці випадки мали місце під час 11-го абсолютного чемпіонату світу з кіокушин карате (11th World Open Karate Championship), що відбувався в Токіо 20-23 листопада 2015 року.

1. Передстартова лихоманка, слабкість ніг, серцебиття, незібраність. Через 15 хвилин роботи зі спортсменом – бойова готовність, вдалий і чіткий виступ.
2. Удар в голову, удари в груди – дзвін у голові, “голова не своя”, заклало вуха, оніміння половини голови, біль і зниження зору в правому оці. Болючий кашель, пече в грудях, болісне ковтання. СКО-діагностика: зміщення кісток черепа, блок шийних хребців, набряк ока, забиття легень, зміщення органів середостіння.

   Через 20 хвилин роботи свіжа голова, відсутність оніміння обличчя і відчутне зменшення болю в оці, відсутність кашлю і вільне дихання. Спортсмен знову готовий до поєдинку.

Птози – це опущення нутрощів, мембран, фасцій, зв’язок, м’язів, “просідання” хребта.

Причини виникнення:

• загальна детренованість, слабкість опорно-рухової системи – ведучий фактор!
• фізичні перевантаження, що ведуть до передчасної зношуваності тіла;
• фізичне виснаження: перевтоми, недосипання, надмірна праця, хвороби, травми, операції;
• психоемоційні виснаження: депресія, стреси, млява життєва позиція;
• зайва вага;
• зсідання нижньогрудного відділу хребта;
• нераціональне харчування;
• пологи, особливо важкі й багаторазові;
• анатомічна слабкість промежини у жінок;
• високий зріст і худорлявість;
• обмінні порушення – діабет, зоб, остеопороз, дефіцит міді;
• запальні процеси, що роблять органи і тканини обважнілими й пухкими;
• різкі схуднення;
• зміщення осей тіла;
• дефіцит “чоловічого” в житті жінки: любові, уваги, підтримки, стосунків;
• старість.

Continue reading “Птози: причини виникнення, лікування, профілактика” →