Posted in Всі публікації, Тренування і спорт, ЯК БУТИ ЗДОРОВИМ: бесіди з лікарем

Бігати – шкідливо для здоров’я: сьогоденні реалії

 20.12.2019

Біг утоптує хребет
•  Протипоказання для бігу

Всі ми з дитинства знаємо, що біг – це дуже корисно. “Він бігає на зарядку!” – і вже зрозуміло, що йдеться про людину, яка дисципліновано й постійно дбає про своє здоров’я. Проте змінюються часи – і несподівано змінюються обставини: те, що було корисним учора, сьогодні вже може серйозно нашкодити.

Як так може трапитися – розповідає Олесь Олександрович Костоправ, лікар-остеопат, мануальний терапевт, вертебролог, який з 1990-го року практикує методику СКО – структурну корекцію організму.

– Звідки у вас інформація, що біг сьогодні шкодить здоров’ю?

– Мова йде про вплив бігу на опорно-руховий апарат людини. Це сьогодні дуже важливо. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 75% усіх інвалідностей становлять проблеми опорно-рухової системи.

Критерієм істини є що? Практика. Так от, моя медична практика сьогодні свідчить про те, що біг дуже інтенсивно “садить” хребет, таз і суглоби. Серед моїх пацієнтів є йоги, спортсмени, люди найрізноманітнішого побуту й занять; ті, хто дбає про своє здоров’я – і хто не дбає. Зокрема, я знаю багатьох людей середнього віку, які займаються йогою й бігом, і у кожного з них жорсткий хребет і таз. А це, в свою чергу, дає цілий букет різних проблем: компресія хребта – річ серйозна. Якщо ж людина заміняє біг ходою – ситуація значно поліпшується. Критерій? Однозначно.

– Поширена думка, що від бігу потерпають насамперед коліна. Це справді так?

– Під час бігу втоптується хребет і втоптується таз, а потім вже йдуть порушення суглобів ніг. Коліна – в останню чергу. На першому місці все-таки хребет, поперек і криж. Тиск утоптуваного хребта на крижово-клубове з’єднання (рос.: крестцово-подвздошное сочленение; див. ілюстрацію) заклинює увесь цей “механізм” – і звідси починається дисфункція органів малого тазу. Також страждають суглоби, ноги – чогось ноги важкі; з’являються проблеми статевої сфери. Потім пий ліки чи не пий – нічого це не дає.

– Яким чином, бігаючи, можна набути цих проблем?

– Де і як би ви не бігали, з кожним вашим кроком відбувається мікрокомпресія – стискаються міжхребцеві диски, і стискається крижово-клубове з’єднання. І, оскільки це тисячі, або й більше – десятки, сотні тисяч цих рухів, рано чи пізно, потрошку, по міліметру йде зсідання структур організму. Ця мікрокомпресія потім нічим не відновлюється, якщо не займатися спеціально розтягуваннями. Більше того, люди і розтягуваннями займаються, і приділяють собі по кілька годин часу на день – нормально харчуються, очищаються, тягнуться, ходять на масажі тощо – і все одно цього не досить, усе одно хребет жорсткий.

Біг протягом півгодини й більше утоптує організм дуже інтенсивно, і година-півтори занять йогою цього не може знешкодити. Не відновлює повністю. А оскільки йогою люди займаються не щодня, а зазвичай два-три рази на тиждень… та навіть якщо й щодня розтягуватися – все одно вплив бігу перевищує ці заняття. Адже, крім бігу, є ще наша вертикальна позиція, вона теж нас утоптує. Стреси утоптують, фізичні навантаження утоптують, сидіння, стояння і так далі – це теж все утоптує. Тобто, компресія перевищує декомпресію.

– Але ж ці обставини існували завжди, і біг все одно вважався джерелом здоров’я? Ще від часів Давньої Греції…

– Річ у тім, що ми живемо в часи дуже швидких і кардинальних змін довкілля – і водночас людського побуту. Зміни, які колись тривали б багато поколінь, і людський організм пристосовувався б до них поступово, сьогодні відбуваються буквально протягом кількох років.

Наприклад, після Чорнобиля кістяк людини став значно слабшим: кальцій у кістках заміщується стронцієм. Екологія в цілому стає набагато гірша – що харчування, що повітря, що вода – і це теж впливає на наш організм. Збіднена на природні речовини земля, тотальна хімічна обробка грунту дає нам сьогодні нездорові продукти. І навіть якщо ми вживаємо БАДи, це практично нічого не вирішує, а можливо, навіть заводить нас у глухий кут, оскільки це все хімія. Тобто, замість нормальної їжі ми отримуємо, по суті, тирсу, яка збіднена максимально – у порівнянні з тією їжею, на яку природньо зорієнтований людський організм. Як наслідок – зв’язки стають не такі еластичні, кістки не такі пружні, всі обмінні процеси йдуть зовсім не ті… До того ж протягом останніх десятиліть споживання солодощів зросло у десятки разів, а це теж негативно впливає на всю опорно-рухову систему.

Друге: дуже зріс потік інформації та психоемоційні навантаження – усе це викликає рефлекторні напруги, постійні спазми судин і м’язів, а відтак підвищену жорсткість структур тіла. Стресовість життя теж зросла значно, а при стресі виділяється гормон кортизол, надлишок якого в організмі викликає, зокрема, остеопороз (крихкість кісток), склероз (жорсткість) судин, склероз зв’язок, кістяка й так далі.

Третє: до “мобілізації” всієї країни мобільними телефонами проблеми верхньогрудного відділу хребта траплялися нечасто. Зараз – практично у всіх.

Четверте: зараз понад 50% людей мають сплющені стопи. Різко збільшилася кількість молодих людей з пласкостопістю. Ще 2-3 роки тому такого не було. Про що це говорить? Опорно-руховий апарат людини ослаблений – кістяк, зв’язки, фасції…

П’яте: нижньогрудний відділ хребта управляє всім животом. При зсіданні в хребті управління порушується, провисає живіт і всі нутрощі. Опущені нутрощі, в свою чергу, стискають ще більше нижньогрудний відділ хребта. Коло замкнулося. Додати сюди ще біг – інтенсивну компресію – і матимемо купу проблем…

Зараз протягом одного покоління все змінилося докорінно. Я працюю вже з другим поколінням пацієнтів, оскільки маю майже тридцять років практики. За останні 3-5 років відбулися разючі зміни, починаючи з дитячого віку і закінчуючи літнім. І нехай у літньому віці – там зрозумілі процеси; але малі приходять – у них зараз часто в 10-12 років та патологія, яка зустрічалася раніше в 40-50! Приводять не проблемних дітей – так просто, на перевірку – і майже у всіх є негаразди з опорно-руховим апаратом.

Тобто, все це свідчить про те, що зараз кістяк людини, зв’язки, організм в цілому стали набагато слабші. Причини наведені вище – екологія, стресовість життя, харчування, гіподинамія тощо. Разом це призводить до того, що увесь наш опорно-руховий апарат просідає. Зараз ми маємо зовсім інші тіла, ніж наші однолітки мали 20 років тому. Очевидне зниження міцності й пружності тіла. І ця тенденція зростає.

Якщо ж до цієї загальної тенденції просідання всього організму додати ще й біг – гаплик повний. Проблеми гарантовані – ті проблеми, яких можна було б уникнути.

Давня Греція жила за своїми правилами: хочеш бути здоровим, красивим, мудрим – бігай, бігай, бігай. Це гасло, на жаль, вже не для нас. Тому що змінилося все. Наша біохімія, наші структури стали набагато гіршими, і тому сьогодні бігати – це на шкоду собі.

– А як справи сьогодні у спортсменів, що займаються бігом?

– Велике значення має дистанція. Серед бігунів найміцніші кістки у тих, хто бігає на 400–800 метрів, тобто на середні дистанції. Чому? Тому що є достатнє навантаження, напруга і достатній час для того, щоб ця напруга спрацювала на кістяк. Спринтер біжить 10-20 секунд – у нього не встигає запустится повною мірою м’язова система, а отже кістяк не отримує належного підживлення від м’язів. Якщо людина стаєр, марафонець – іде виснаження, бо там вже перевтома. У стаєра немає потрібної напруги: він трюхикає собі тихенько, і тому є тільки зношуваність тіла – і не більше. Хоча кардіонавантаження йде дуже добре, ці люди витривалі. Тріатлон – так, прекрасно, але вони теж платять жорсткістю хребта. Я з тріатлоністами знайомий безпосередньо – на своєму столі.

Найбільш небезпечно бігати, коли ти стомився, тому що вже немає сили і немає належної пружності в організмі – і йде максимальна компресія, максимальне зсідання всіх структур. Тому краще не бігати втомленим.

– Отже, для тих, хто прагне ефективно займатися власним здоров’ям: чим краще замінити біг?

– Біг сьогодні не є фізіологічним рухом, оскільки він створює в організмі додаткові проблеми. Його можна замінити іншими, справді фізіологічними кардіонавантаженнями, такими як активна хода. Найкраще скандинавська хода з палицями: 20-30 хвилин – і ти вже “в милі”, бо йде дуже активна проробка всього тіла.

Інші кардіонавантаження, які не є шкідливими і нас не утоптують: ролики, бігові лижі, бігові ковзани, велосипед, плавання. Це є фізіологія. Все решта – нефізіологічне. Самокат – там теж однобокість є, утоптування тазової частини. Це рух на стискання, а нам треба розтискання.

Ми пішли в спортзал – і що ми там робимо? Більшість тренажерів, майже всі, теж нас затискають. Звільнення, розтягування майже немає. (Докладніше: Тренажери для розтягування – переваги, недоліки, застереження).

– І які ще заняття стають сьогодні нефізіологічними?

– В цьому контексті варто згадати про батут. Це штука цікава, діти обожнюють на ньому гицати, та й дорослі не цураються. Але під час кожного приземлення йде, хоч і м’яка, та ж сама компресія хребта й тазу. Це не теорія; просто доводиться працювати з малими й дорослими пацієнтами після батуту. Особливо критично буває тоді, коли є вроджена дисплазія тазостегнових суглобів.

– Отже, є і якісь протипоказання для бігу?

– Так, звичайно – ось вони.
 

 
Абсолютні протипоказання для бігу:

 

 
Усе наведене вище взято безпосередньо з практики: що бачу щодня на столі – це і є аргументи й докази. Я не проводжу досліджень до й після бігу, що і наскільки там змінилося – ядро диска чи ще там щось, чи порушилася біохімія. Але ці висновки дуже наочні, їх добре видно не на мікрорівні, а на рівні життєвих обставин і конкретних діагнозів. Причому сьогодні це загальні тенденції, а не окремі випадки. Тому з повним переконанням ділюся цим досвідом.