КОСТОПРАВ Олесь Олександрович :: Лікар-остеопат. Мануальна медицина, реабілітація – Київ

7 років тому черепно-мозкова травма (удар по голові), струс мозку. Кілька років – періодичні стаціонарні лікування, обстеження. Турбують постійні головні болі, періодично – сильні; голова “як у тумані”. Стан погіршується при невеликих фізичних навантаженнях, читанні.

При огляді виявлено блоки в хребті, перекоси тазу, спазми судин, перекоси та блоки черепних кісток, порушене черепне дихання.

Проведено три сеанси структурної корекції організму – “як на світ народилася”. Вся симптоматика зменшилася на 85%, відновилася працездатність.
 

Протягом кількох років хронічний цистит, простатит, інфекція сечоводів. Періодично лікується, але не виліковується повністю.

При огляді – блокування тазу, поперекового відділу хребта, спазми та венозний застій органів малого тазу.

Проведено три сеанси структурної корекції організму. Неприємні відчуття внизу живота і в попереку, які тривали роками, зникли. Результати УЗД: до остеопатичного лікування товщина простати становила 38 мм, після лікування – 18 мм. Висновок уролога: “здоровий”.
 

Новий рік, Різдво, Щедрий вечір, Водохреще для всіх, хто вдома – добра нагода відпочити й оздоровитися. А тим, хто не вдома, дай Бог пережити цей тривожний час і повернутися здоровими до родин і друзів!

Щасти Боже на все гоже!

А ми тим часом оновлюємо сайт: тепер його легко читати й на мобільних пристроях…

Мігрень – з грецької hemicrania (“половина черепа”) – біль у одній половині чи окремій частині голови. Дуже часто біль сильний, погано тамується ліками, може тривати кілька діб.

Причини болю не завжди явні. При обстеженні з погляду структурної корекції організму найчастіше виявляються перекоси і блокування тазу, зміщення кісток черепа, порушення краніосакрального ритму, спазми судин тіла, шиї, голови, защемлення в шийному та верхньогрудному відділах хребта. Звідси й лікування: остеопатично усуваються виявлені причини.

З загальних рекомендацій для профілактики мігрені і створення запасу міцності: дозовані, тривалі в часі і неінтенсивні динамічні навантаження – активна хода, велосипед, лижі бігові, ролики, ковзани, фізична праця; все це бажано на свіжому повітрі. Має значення також стабільний позитивний психоемоційний стан.
 

Спондилолістез – це зміщення хребця відносно осі хребта. Досить часто – важке захворювання, тому що викликає великі зміни в організмі і яскраву клініку. Спондилолістез також може бути причиною значних защемлень у хребті.

По суті, втрачається повноцінна опора в хребті. А ще страждають органи та функції, пов’язані зі зміщеним хребцем. Спондилолістез також може бути причиною значних защемлень у хребті.

Найбільш вразливими для спондилолістезу є шийний і поперековий відділи хребта. У грудному він зустрічається набагато рідше і буває викликаний зазвичай якимись значними травмами – ДТП, падіння тощо. Але переважна більшість випадків спондилолістезу виникає внаслідок вроджених або набутих несприятливих обставин в організмі.
Continue reading “Спондилолістез і його різновиди: антелістез, ретролістез, латеролістез” →

Спондилоліз – вроджена патологія. Це незарощення дужки хребця ззаду, де кріпиться задня поздовжня зв’язка, яка фіксує всі хребці в одному ряду. Якщо ця зв’язка десь незакріплена, то хребець буває практично нефіксований – він “плаває”. Найчастіше так буває з поперековими хребцями L4 і L5. Отже, така людина буде вже від народження мати передумови для розвитку проблем, зокрема спондилолістезу.

Спондилоліз видно на рентгені або на МРТ. Проте часто пацієнт не підозрює про наявність цієї особливості організму – аж поки не виявляться вже якісь критичні її наслідки.

Помічено, що у людей, які мають спондилоліз, часто буває енурез – у дитинстві і навіть в юності. Це один із симптомів, за яким можна запідозрити спондилоліз, зробити рентген, пересвідчитися в його наявності чи відсутності – і відповідно знати можливі варіанти розвитку подій. Бо якщо це у людини слабке місце, а вона з часом почне носити живота – тоді дуже ймовірний розвиток спондилолістезів. А це вже значні проблеми, і вихід з них може потребувати багато часу, зусиль, коштів і так далі. Отже, якщо йти послідовно від діагностики: енурез – спондилоліз, то можна людину своєчасно застерегти, щоб вона не дійшла до критичного стану.

Проблемність цієї патології насамперед у тому, що вона закладає основи для інших проблем у майбутньому. Для їх профілактики потрібна корегуюча гімнастика і правильне укріплення м’язів торса.
 

Захисна реакція організму, яка створює людині додаткові проблеми. Якщо сильно продавлювати хребет, диски деформуються і починають видаватися в різні боки. Щоб уникнути зміщення дисків, на хребцях виростають своєрідні шипи – остеофіти – з боків, спереду, ззаду… Йде така капсуляція навколо диска, щоб його не випустити. Оце і є спондильоз.

Досить неприємна річ, тому що робить хребет дуже жорстким, погано лікується. Все одно що реп’яхи в тіло повлазили, до того ж досить болючі. Надмірні маніпуляції часто призводять до зламів, провокацій, до загострення процесу. А коли вже диск замурується повністю, біль минає, але гнучкість уже там ніяка. Тобто, боліло-боліло, потім перестало; ніби все гаразд, але шнурки зав’язати важко.

Лікування спондильозу тільки неманіпулятивне – мануальна терапія тут протипоказана. Потрібна структурна корекція організму: остеопатичні методики, масажі, дозовані розтяжки – декомпресія хребта. Рекомендовані вправи, помірні навантаження на хребет – теж дозовані, щоб не провокувати запобіжного наростання остеофітів. Важливим є також очищення організму, щоб у проблемних зонах не накопичувалися шлаки.
 

Хронічний запальний або не запальний процес у суглобі, який призводить до замуровування його шлаками, солями, токсинами, зменшення хрящової прокладки, зменшення суглобової щілини, зменшення змащування синовіальною рідиною всередині самого суглоба – і зрештою до його деформації. Тому й називається: деформуючий артроз.

Відбувається зміщення осі в самому суглобі – це особливо помітно, коли пальці покручені, коліна зміщені й так далі. Люди ходять – ноги колесом…

Знову ж таки, в основі – перевантаження опорно-рухової системи, порушення обміну речовин, процеси старіння, які нікуди не дінеш, травми, вроджені або набуті особливості хребта, тазу чи крупних суглобів. Навіть та ж сама пласкостопість рано чи пізно призводить до перевантаження тазу, перевантаження колінних суглобів, оскільки зміщується вісь тіла.

Continue reading “Артроз” →

Фактично вертебробазилярна недостатність – це нестача крові у головному мозку, яка настає внаслідок блокування першого й другого шийних хребців. Вони продавлюють вертебральну артерію і нервове сплетіння навколо неї, чим порушують приплив-відплив крові від голови. Найчастіше блоки в шийному відділі хребта бувають спричинені остеохондрозом, зміщеннями, грижами, підвивихами.

Вертебральна артерія дає головному мозку 60-70% крові. Вона проходить з обох боків хребта, а в шийному відділі – ще й у складі кількох хребців. При цьому вона густо обплетена нервовою сіткою. Якщо вертебральна артерія десь затиснена, починається спазм судин – і, як результат, проблеми в голові. Виявляються ці проблеми досить розмаїто: від незначних запаморочень і головного болю – до того, що людина втрачає свідомість, падає, не може ходити… Некваліфіковані маніпуляції з хребтом за таких обставин досить небезпечні.

У мене неодноразово бували пацієнти з такою патологією – їх зазвичай довго лікують у стаціонарі. Але якщо є механічні блоки в шиї й черепі, їх треба прибрати – тоді лікування набагато швидше й результативніше. Це як річку звільнити від загат – потече як слід…

Усі публікації на сайті про вертебробазилярну недостатність »
 

Помірна S-подібна кривизна хребта у передньо-задньому вимірі є нормою для людського організму. Вигин уперед називають лордозом, вигин назад – кіфозом. Два лордози – шийний і поперековий, і два кіфози – грудний і тазовий утворюють всередині організму своєрідну амортизаційну пружину, яка приймає на себе навантаження.

Надмірну кривизну у цій же площині називають відповідно гіперлордозом і гіперкіфозом. Від такої патології, зокрема, стражадає зовнішній вигляд, і утворюються защемлення, блоки у хребті. Поперековий гіперлордоз також часто призводить до спондилолістезу.

Бічні викривлення хребта найчастіше бувають пов’язані з блокуванням або перекосами тазу, функціональною чи анатомічною різницею довжини ніг, защемленнями кісток черепа.

Звичайні викривлення хребта, на відміну від сколіозу, можна усунути порівняно легко – адекватні гімнастичні вправи дозволяють значно зменшити або й зовсім знівелювати проблему. При цьому варто усвідомити, що значну частину роботи доведеться виконати самостійно. Під час сеансу структурної корекції організму можна поправити структуру, але для того, щоб підтримати її в належному стані, особливо на перших порах, потрібна щоденна праця і самоконтроль. Зокрема, щоб не дозволяти собі звично-неправильних поз, які провокують хребет до повернення у викривлений стан.