Всі публікації | КОСТОПРАВ Олесь Олександрович :: Лікар-остеопат, мануальний терапевт, вертебролог - Київ

Вертебрологія

Вертебрологія – наука про хребет, його проблеми, хвороби та їх лікування (від лат. vertebra – хребет). Підрозділ мануальної терапії. Наука цікава, але не є самодостатньою спеціальністю. Адже який не є важливий хребет – все одно це лише частина організму, тому лікування тільки його окремо – робота малорезультативна.

Наприклад: блокований таз, зміщений шлунок чи нирка обов’язково дають проблему (блок) у відповідній зоні хребта. Лікувати цю зону – марна справа, оскільки зміщений орган все одно буде “кричати” і викликати блок у хребті доти, доки цей орган не поставити на своє місце. (Див. Причини блокування хребта).

Тільки усунення першопричини проблем дає швидкий і стійкий результат. Тому “чисті” вертебрологи, так само як і “чисті” юмейхотерапевти, лікують зазвичай довго (10-24 сеанси) і не завжди ефективно.

Зрештою, пацієнтові байдуже, в якому стані його хребет і чи добре стоять диски на місці – він хоче, щоб тіло не боліло і нормально функціонувало. Тож вертебрологія незамінна – але тільки в комплексній роботі з усім тілом.

14 квітня 2016 (оновлено 14.04.2016) // Категорії: Всі публікації, Про мануальну медицину ·

Юмейхотерапія

Юмейхотерапія – лікування організму виключно роботою з тазовими кістками. Не вважаю її окремою й самодостатньою спеціальністю – з тих же причин, що й вертебрологію. Але, знову ж таки, в комплексній роботі з тілом робота з тазом вкрай важлива.

Методики юмейхотерапії за ефективністю поступаються остеопатичним. Якщо в остеопатії для вирішення більшості проблем вистачає 1-3 сеансів, то в юмейхотерапії може знадобитися близько 20-ти.

14 квітня 2016 (оновлено 14.04.2016) // Категорії: Всі публікації, Про мануальну медицину ·

Антистаріння

• Старість – це не вік, а стан
• Чинники антистаріння
• Неміч: як її уникати

Старість – це втрата повноти життя. Вона приходить непомітно – а часом раптово, як “сюрприз”. Більш треноване тіло – менше неприємних сюрпризів.

Багато людей ототожнюють поняття старості просто з віком, і кожного десятиліття приречено “викреслюють” з життя частину власних можливостей. Проте це не завжди так. Справді, чим більший вік людини, тим більше вона вже мала часу для вичерпування свого природнього ресурсу. Але завжди є велика різниця між тими, хто цей ресурс просто стихійно витрачає, і тими, хто приділяє увагу підтримці й відновленню власного здоров’я. Та й природній запас міцності у людей буває дуже різний.

Авжеж, старості не обминути – питання лише в тому, коли вона настане саме для Вас. Бо для кожної людини існують свої терміни – і свої можливості їх продовження. І при цьому від Вас залежить дуже багато: не лише тривалість Вашого життя, але і його якість.

Читати далі »

14 квітня 2016 (оновлено 26.08.2017) // Категорії: Всі публікації, ЯК БУТИ ЗДОРОВИМ: бесіди з лікарем · Теґи: Блокування, Зайва вага, Остеохондроз

Тала вода

Тала вода утворюється при розмерзанні льоду. Дуже сильний засіб для очищення і омолодження організму.

При заморожуванні води відбувається чітка структуризація молекул води у вигляді сніжинок. Внаслідок цього вона стає біологічно активною. (Подивіться фільм про вплив музики, слів тощо на форму молекул води при заморожуванні). Свої активні властивості тала вода, розмерзшись, зберігає до 12 годин: розчиняє шлаки, камені, активізує обмінні процеси – це вже з власних спостережень. Напевне, це найкраща вода, яку можна мати в міських умовах.

За коротке полярне літо (близько 3 місяців) перелітні птахи встигають висидіти пташенят, виростити їх і підготувати до далекого осіннього перельоту. Все це завдяки талій воді, яку вони п’ють.

Спосіб приготування талої води.

Очищену воду заморожуємо до появи перших прожилок льоду (близько 2-4 годин). Воду зливаємо у посуд, а цей лід викидаємо – це дейтерій, важка вода. Знову повністю заморожуємо злиту воду і розморожуємо її – маємо талу воду. Її активність зберігається протягом 12 годин. В кінці розтавання води маємо невеликий осередок льоду – його теж викидаємо, це шлаки.

Талу воду слід вживати сирою, при кип’ятінні вона втрачає свої активні властивості.

13 квітня 2016 (оновлено 16.04.2016) // Категорії: Всі публікації, ЯК БУТИ ЗДОРОВИМ: бесіди з лікарем ·

Представницькі зони організму

На поверхні нашого тіла кожен орган має свої представницькі зони, які змінюють свою структуру, коли в органі виникають якісь патологічні зміни. Наприклад, з усіх органів чи не найбільше представлені нирки: на голові, шиї, руках, ногах, стопах, тулубі, тазі. Причому сам орган пальпаторно може бути нормальним, лабораторні й інструментальні обстеження теж нормальні, а представницька зона вже має інформацію про негаразди в органі. Ось така рання доклінічна діагностика.

Вмілий вплив на представницькі органи дає швидке й ефективне лікування нездорових органів. Крім загальновідомих енергетичних меридіанів на тілі, я використовую зони Захар’їна-Геда, зони за О.Т.Огуловим, зони Су-Джок.

13 квітня 2016 (оновлено 18.06.2017) // Категорії: Всі публікації, Про мануальну медицину ·

Епідурит (перидурит)

Епідурит (перидурит) – запалення твердої мозкової оболонки, яка вистилає спинномозковий канал. Діагностується за клінічними ознаками; довготривалі процеси можна “бачити” на МРТ.

Причини:

• гострі травми мозкової оболонки – переломи хребта, нейрохірургічні операції;
• хронічний тиск на мозкову оболонку – грижа диска, пухлина хребта.

Мені найчастіше доводиться мати справу з епідуритами грижевого походження в поперековому відділі хребта.

Клініка: постійні болі в якійсь ділянці хребта, які погано знімаються протизапальними препаратами, а маніпуляції часто загострюють біль.

За таких умов чудово допомагає епідуральна блокада: до твердої мозкової оболонки підводиться гормональний препарат з анестетиком, які швидко знімають запальний процес і болі. При епідуритах епідуральна блокада незамінна і значно дієвіша, ніж паравертебральна блокада, коли ін’єкція робиться біля хребта.

Після епідуральної блокади на другий день потрібен остеопатичний сеанс, щоб усунути в тілі механічні блоки і зняти тиск на мозкову оболонку.

Здебільшого епідуральна блокада є дуже дієвою – пацієнти буквально оживають після неї.

12 квітня 2016 (оновлено 26.08.2017) // Категорії: Всі публікації, Окремі діагнози та симптоми · Теґи: Біль у спині, Блокування, Післяопераційний період

Травми коліна, стопи, плеча

Спортивні й побутові травми коліна або стопи виникають, як правило, при блоках у поперековому відділі хребта чи в тазі: звідси виходять нерви, які керують рухами коліна й ноги в цілому. Затиснений таким блоком нерв спричинює:

1) неоптимальну траекторію руху ноги;
2) погане управління ногою.

Це, в свою чергу, ослаблює тонус м’язів і зв’язок, або навпаки – викликає їх гіпертонус, а отже створює передумови для підвищеної травматизації ноги. Тому звичайний напружений рух може дати травму ноги – стопи чи коліна.

Лікувальна практика показує: багато людей приходять із травмами коліна – і в кожному випадку були блоки в попереку чи тазу. Знімаю ці блоки – зразу ж суттєво зменшується біль і збільшується об’єм руху в травмованому суглобі. За таких обставин лікувати окремо ногу – марна справа, бо причина не в нозі, а вище. Більше того, якби усунути ці блоки заздалегідь, то травми, найпевніше, не було б зовсім.

Особливість ситуації в тому, що часто самі “кандидати” на травму не відчувають цих блоків у хребті ні до травми, ані після. Вони дивуються, коли під час сеансу відчутно “відпускає” ногу, хоча її ще ніхто не лікував. А якщо зняти такий блок профілактично, ще до травми, то ніби все досі й було гаразд – але після сеансу стає краще: вільніші рухи, легша хода, швидша реакція тощо.

Травма меніска вимагає роботи з хребтом і більш детальної роботи з коліном.

Аналогічна ситуація з плечем – тільки блоки при цьому в верхньогрудному відділі хребта або в шиї.

9 квітня 2016 (оновлено 15.04.2016) // Категорії: Всі публікації, Окремі діагнози та симптоми · Теґи: Післяопераційний період, Реабілітація

Спондилолістез поперекового хребця L4 – чоловік, 67 років

Останні три роки млявість у ногах, болі при ході в ногах і попереку. Ходить важко, повільно, з паличкою; часто зупиняється, щоб перепочити. Ліки не ефективні. МРТ – спондилолістез поперекового хребця L4 на 0,7 см.

Після 1-го сеансу стало значно легше, палицю гордо поніс у руках. На другий сеанс прийшов без палиці. Проведено ще один сеанс – ще легше. Дано рекомендації. Пішов дуже задоволений.

Всі публікації на сайті про спондилолістез >>

8 квітня 2016 (оновлено 08.04.2016) // Категорії: Всі публікації, З лікувальної практики · Теґи: Біль у кінцівках, Біль у спині, Спондилолістез

Травма куприка

Куприк (рос. копчик) – хвостик хребта, нижній кінцевий ланцюг хребтового стовпа. Він регулює імунну систему, контролює ряд вірусів в організмі, безпосередньо впливає на сечостатеву систему, кишечник. Хвостик маленький, але “золотий”.

Куприк найчастіше травмується при падінні на “п’яту точку”, рідше – у жінок при пологах, у дітей при народженні. Бувають переломи куприка. Гіпс не накладають.

Травми куприка досить болючі, довго відчутні, самостійно погано гояться, можуть суттєво обмежувати діяльність людини: ходу, сидіння, роботу, секс.

Чому довго болить? Є дві причини:

1. Куприк густо обплетений нервами, тому дуже чутливий до травм.
2. Як правило, одночасно з травмою куприка йде рикошетне блокування крижів, чи тазу, чи поперекового відділу хребта – чи й усього разом. А це підсилює або й провокує болі в куприку.

Лікування. Найефективніше – поправити таз, хребет, крижі руками. Чим раніше – тим краще: в рази зменшується біль і скорочується час одужання. Знеболюючі препарати можна приймати за потребою, але це не вирішення проблеми, бо механічні блоки й зміщення залишаються без змін і часто “правлять бал” усе життя.

Корекція куприка робиться без болю. Білизни знімати не треба. Якщо є перелом куприка – теж рекомендується корекція руками: досвід показує, що стає явно легше.

27 березня 2016 (оновлено 26.08.2017) // Категорії: Всі публікації, Окремі діагнози та симптоми · Теґи: Біль у кінцівках, Біль у спині, Блокування, Гінекологічні проблеми, Урологічні проблеми

Перидуральна анестезія – ускладнення

Нині популярний вид анестезії – “перидуралка”: анестезуючий розчин вводиться в спинномозковий канал через катетер, який ставиться для проведення операції і знеболення в післяопераційному періоді.

При некоректній постановці катетера виникають проблеми через подразнення спинномозкових оболонок, а введення надмірного об’єму рідини в спинний канал може підвищувати тиск в каналі й черепі. Це спричиняє вегетативні реакції – головні болі й болі в тілі, серцево-судинні розлади, порушення чутливості, спазми м’язів і нутрощів та інше. Рефлекторний спазм м’язів біля хребта спричиняє стискання дисків. Словом, маємо ланцюг причин механічної, рефлекторної, гідравлічної природи.

Що можна і треба зробити?

Усунути блоки в хребті, зняти спазм спинномозкових оболонок, відновити ліквородинаміку, зняти спазм судин і органів у животі, тазу, кінцівках. Це дає швидкий результат. Остеопатія тут на висоті.

Випадок із практики >>

27 березня 2016 (оновлено 09.04.2016) // Категорії: Всі публікації, Окремі діагнози та симптоми · Теґи: Біль у голові

Ч.4 / 13|| « «...2 345 6...10...»» ||